Президент Сербії пов’язав плани Косова щодо сербів з контрнаступом українських військ

Президент Сербії Александар Вучич вважає, що найближчими днями війська Збройних сил України влаштують нову атаку в рамках контрнаступу, і у цей час він очікує на "напад на сербів" у Косові.

Як пише Рубрика, про це Вучич сказав в ефірі телеканалу Prvoj, його цитує Politika.

Президент Сербії зазначив, що, на його думку, українці "підготували десятки бригад, які серйозно прорвуть російські лінії".

Він підкреслив, що коли він це говорить, то не вболіває за українців, а говорить те, що думає. За словами Вучича, Україна очікує, що це змінить хід війни до саміту у Вільнюсі 12 липня.

"Коли це почнеться, а я очікую, що це почнеться завтра-післязавтра, найближчими днями, тоді ви побачите додатковий наступ на Косово і Метохію. Тому я прошу сербів стерегтися, щоб усі, хто думає, що ці нелюди можуть на них напасти, сховалися…

Я боюся, що цей терор стане ще більш лютим, він (прем'єр Косова Альбін Курті. – Ред.) уявив себе в ролі Зеленського, нового великоалбанського лідера, який об'єднає всі албанські країни і зробить велику роботу", – сказав Вучич.

Ситуація на півночі Косова, а також у відносинах між Белградом і Приштиною в останні місяці загострилась. За останні тижні там стався спалах насильства через місцеві вибори, які сербська більшість бойкотувала і результати яких не визнала.

Сполучені Штати та Європейський Союз закликали прем'єр-міністра Косова Альбіна Курті відкликати обраних мерів і розпустити спецпідрозділи поліції, які були використані для придушення сербських протестів, інакше це матиме наслідки.

Довідка

Очікування потужного протистояння на півночі Косова – території, заселеної етнічними сербами, стало трендом щонайменше другої половини минулого року.

Попри те, що причина загострень виглядала відверто несерйозною – центральна влада Косова вимагала переходу із сербських на місцеві автомобільні номери, кожного разу ситуація балансувала на межі збройного протистояння, внаслідок чого доводилося втручатися і Євросоюзу, і Сполученим Штатам.

Ще один конфлікт у Європі під час великої російсько-української війни країнам Заходу був явно не потрібен.

Саме тому на світ з'явився франко-німецький мирний план, який передбачав згоду Белграда на членство Косова у міжнародних організаціях (без фактичного визнання). В свою чергу Косово мало узгодити створення Асоціації сербських муніципалітетів – поступку, якої давно вимагають місцеві серби.

Варто відзначити, що і Белград, і Приштина не були раді такій угоді.

Сербська громада Косова і так має значні права, що не зробило її лояльною державі. В такій ситуації додаткове розширення прав сербів виглядало скоріш як збільшення ризиків для держави.

Не випадково, що косовський прем'єр Альбін Курті ще перебуваючи в опозиції критикував попередників за згоду на такі поступки та обіцяв їх заблокувати.

Не в кращій ситуації перебуває і президент Сербії. Попри те, що мирна угода із Косовим не вимагає формального визнання незалежності, а крім того, несе Сербії численні здобутки (європейські інвестиції та гранти, можливо – прискорення вступу в ЄС), Александару Вучичу угода може коштувати посади (а можливо – й життя).

Проти компромісу з Приштиною виступає радикальна опозиція, розглядаючи ці поступки як приховане визнання незалежності Косова.

Не випадково остаточна угода не була підписана Вучичем – за згодою сторін він обмежився лише усним схваленням плану дій по нормалізації відносин із Косовим.

Нагадаємо, влада Косова закликала збільшити чисельність військ НАТО у частково визнаній державі на тлі чергового загострення конфлікту з Сербією.

Рубрика також повідомляла, що президент Сербії Александар Вучич  у березні запевнив, що "не підпише ніякої угоди" з Косовом, попри те, що дав згоду на запропонований Європейським Союзом план нормалізації відносин.