Екорішення: першу в світі безплотинну гідроелектростанцію запатентували на Закарпатті

У Мукачеві Закарпатської області запатентували першу у світі безплотинну гідроелектростанцію.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Закарпатської обласної ради, пише Рубрика.

У чому проблема?

Насьогодні найбільша на Закарпатті ГЕС – Теребле-Ріцька, збудована в Хустському районі у 1949-1955 роках.

Усього гідроелектростанцій в області нараховується до тридцяти. Цього вкрай мало, переконують розробники безплотинної ГЕС.

Закарпаття завдяки річкам виробляє 1% можливого об'єму електроенергії, тож безпечні ГЕС на стрімких гірських річках можуть допомогти Україні подолати енергетичну кризу, яка виникла внаслідок російської агресії.

Яке рішення?

Зазначають, що представники громадської організації "Гідро Енерго Екологія Карпат", яку у 2019 році заснували четверо мукачівців, першими у світі запатентували безплотинну гідроелектростанцію.

Підтвердження на патент надійшов днями від Інституту інтелектуальної власності США (Патентне відомство США).

Як це працює?

Свою розробку автори планують втілити на Закарпатті. Для пілотного проєкту розглядається кілька локацій:

• на річці Латориця – від села Латірка до Мукачева в районі сіл Ганьковиця, Підполоззя,
  поблизу відомого мотелю-ресторану Chalet,
• уздовж русла річки Уж – від Ужка до Ужгорода на ділянках з необхідними перепадами і об'ємами води.

За словами розробників, безплотинна ГЕС вирішує 2 питання:

• відведення води при підтопленні ділянок під час паводків,
• власне вироблення електроенергії.

Свій проєкт члени громадської організації вже презентували обласній владі. У разі його погодження, а також якщо знайдеться інвестор, перш ніж розпочати будівництво, відбудеться оцінка впливу на довкілля, розробка кошторису та громадські слухання.

Пілотний проєкт має невелику потужність – до 50кВт/год.

Його завдання — продемонструвати роботу і безпечність для природи, далі можна приступити до більших потужностей.

Автори розробки переконують, що безплотинна ГЕС:

• у 20 разів дешевша за дериваційну,
• у сотні разів — за плотинну.

При цьому вона у 20 разів перевищує час будівництва.

В Інституті екології Карпат НАН України вже оцінили проєкт та вважають його безпечним. Національний університет водного господарства та природокористування (м.Рівне) дав заключення про екологічність та доцільність використання авторської розробки мукачівців на території Карпатського регіону.

Нагадаємо, підліток зі Львова створив "розумний світлофор", який може аналізувати небезпеку на дорозі.

Також Рубрика повідомляла, що у Київській політехніці створюють унікальний вітчизняний колінний протез.