Заборона імпорту російських книг: Президент відреагував на петицію
Фото: Офіс президента України
Президент Володимир Зеленський відповів на петицію, у якій закликали невідкладно підписати закон про заборону ввезення та розповсюдження російської видавничої продукції.
Про це пише Рубрика, посилаючись на відповідь Зеленського щодо петиції із закликом підписати закон та на масштабний флешмоб, яка з'явилася на його офіційному сайті.
Нагадаємо, ініціатор петиції Тарас Шамайда стверджував, що видавнича продукція держави-агресора і російський контрафакт і далі вільно продаються в Україні. Це, на його думку, підриває інформаційну безпеку держави й економічні підвалини українського книговидання.
Він закликав президента підписати закон 2309-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України".
Своєю чергою, Верховна Рада завердила цей законопроєкт 19 червня 306 голосами "за".
Відмітимо, що напередодні соцмережами прокотився флешмоб із закликом підписати нарешті відповідний закон.
У відповідь на те, що Зеленський за рік не підписав закон 2309-ІХ про заборону ввезення й розповсюдження російських книжок, українські користувачі запустили флешмоб #ЧасПідписатиКнижковийЗакон.
Його підтримали письменники, видавці, громадські діячі – Оксана Забужко, Тамара Горіха-Зерня, Володимир В'ятрович, Ганна Гопко, Ігор Козловський, Юлія Орлова та інші.
Петиція до Президента щодо сприяння створенню заказника на Свидовці набрала 25 тисяч підписів
Ті, хто підтримав флешмоб, поширювали малюнок художника Нікіти Тітова, на якому міститься напис: "Видавнича продукція агресора – це теж окупація, президенте, підпишіть".
У відповідь на петицію Зеленський наголосив, що для підписання закону є низка застережень.
Зокрема, Мінʼюст запропонував застосувати до згаданого Закону право вето. Адже закладені в ньому норми щодо ввезення та розповсюдження видавничої продукції, випущеної у світ мовою держави-агресора, матимуть ознаки невідповідності ч. 3 ст. 10 та ч. 2 ст. 24 Конституції України.
Своєю чергою МЗС України також вважає за доцільне застосувати до Закону право вето.
У міністерстві зазначили, що у наявній редакції Закон не відповідає нормам та стандартам ЄС у сфері прав людини, у тому числі свободи думки, захисту прав національних меншин, заборони дискримінації за мовною ознакою. А значить може ускладнити процес переговорів про вступ України до Євросоюзу.
На цей час закон направили стороні ЄС для надання додаткової оцінки впливу його прийняття на виконання зобовʼязань у частині захисту прав національних меншин, у тому числі мовних, у контексті рекомендації Висновку Європейської Комісії щодо заявки України на членство в ЄС.
