Панічна атака: у МОЗ пояснили, як заспокоїтись під час нападу

У 2022 році за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я майже 264 млн людей у світі мають панічні розлади, що складає 3,6% населення планети.

Про основні симптоми та вправу для самодопомоги нагадали у Міністерстві охорони здоров'я, пише Рубрика.

Як повідомляють, панічною атакою називають різкий напад страху, який триває протягом кількох хвилин. Він характеризується:

• прискореним серцебиттям;
• болем у грудях та схожими симптомами на серцевий напад;
• надмірним потовиділенням;
• тремтінням, ознобом або припливами жару;
• задишкою та відчуттям задухи;
• нудотою та/або болем у животі;
• запамороченням;
• почуттям нереальності того, що з вами відбувається (знеособлення або дереалізація);
• страхом втратити контроль, "збожеволіти" чи померти;
• окремими специфічними симптомами.

Що робити, щоб заспокоїтися під час панічної атаки

Для того, щоб здолати панічну атаку, треба повернутися в момент тут і зараз. Психологи радять "заземлитися", тобто поставити ступні на підлогу та відчути опору.

Однією з найпопулярніших технік є "5–4–3–2–1". Людина, яка перебуває у стані панічного страху, має назвати:

• 5 речей, які бачить (наприклад, ваші руки, стіл, небо).
• 4 речі, які відчуває фізично (наприклад, тверда поверхня під ногами, одяг на тілі тощо).
• 3 речі, які чує (наприклад, спів пташок, звук машин, музика).
• 2 речі, які відчуває на нюх (наприклад, кава, опале листя, парфум).
• 1 річ, яку може відчути на смак (м'ятна гумка, чай тощо).

Нагадаємо, що від початку повномасштабного вторгнення багато людей мають емоційну реакцію на події. Окрім панічних атак також можуть статися ступор, агресія, істерика тощо.

Як писала Рубрика, уже майже два місяці у Луцьку діють групи взаємопідтримки – конфіденційний простір розуміння та прийняття. Заходи організовує всеукраїнська громадська організація PRO Women UA, вхід на подію – безкоштовний за попередньою реєстрацією.

Також громадська організація nükraine розробила програму арт-воркшопів для дітей, постраждалих від окупації і наслідків війни. Ініціативу підтримали молоді українські митці та видатні діячі культури, серед яких: Анатолій Сачівко, Анна Бурячкова, Андрій Показ, Вероніка Дирова та Микола Зноба.