У Кропивницькому відбулася виставка у техніці печворку, на якій представили картини післявоєнного майбутнього

У квітні в Кропивницькому відбулася виставка робіт у техніці печворку (клаптикового шиття) під назвою "Минуле. Війна. Майбутнє". У проєкті взяли участь 12 майстрів з усієї України, які представили 29 робіт.

Про це в етері Українського Радіо Кропивницького розповіла організаторка виставки, викладачка Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка Людмила Чистякова.

Як повідомляють, Людмила Чистякова й Надія Мартовська – кропивничанки, а решта майстринь – з інших регіонів. На цей момент виставка їздить Україною.

А вже у вересні текстильні полотна покажуть в місті Х'юстон (США) на міжнародному фестивалі печворку.

"Кожна картина – бачення тисячолітньої історії свого народу, який нині переживає трагедію – війну – і водночас бореться за своє майбутнє", говорить Чистякова.

Минуле майстрині вирішили показати через трипілля.

"Потужна трипільська культура вилилася в роботи "Минуле". "Війна" – це нинішні відчуття й переживання кожної майстрині. А "Майбутнє" – це бачення чогось світлого. Моя робота називається "І буде сонце на землі". Ми віримо, що сонце засвітить над нашою Україною обов'язково", наголосила вона.

Ініціаторка цього проєкту – Тетяна Олійник з Києва. За словами Чистякової, на її роботах показана трипільська культура.

"Глечик, як давня знахідка, є нашим корінням. Світло, яке йде, – це промінь з трипільської культури. Вона показує, що ми сильні, працьовиті. Ми потужна нація, яка має давню історію. І її ми покажемо світу, в тому числі й за допомогою клаптиків.

Цей глечик символізує світло крізь віки. Наші предки нам залишили знання, і ми зберігаємо його і ще більше цього світла додаємо. Промінь – як зв'язок між нашим поколінням і нашими предками", повідомила майстриня.

У середньому на кожну роботу пішло два місяці. Деталі зшивалися машинкою та вручну, каже Чистякова. "Це і клаптикове шиття, і аплікація, і вистьобування для того, щоб надати графічності цим роботам і передати художній замисел кожної майстрині".

Людмила каже, що роботи є не лише творчою трансформацією подій війни. Інколи це фотографії, які фіксують мить.

"Ось, наприклад, робота Ольги Авдєєвої з Дніпра. Тут зображена дівчина, яка між будинками дивиться в небо. А в небі летить наша "Мрія". Літак "Мрія", який є символом України, символом відродження України", розповідає вона.

Робота киянки Наталії Сафонової має назву "Все буде печворк. З Україною в серці", розповідає Чистякова.

"Тут у колі – карта України. Тут аплікація, клаптикове шиття, багато ручного вистьобування і ручної вишивки. І ось у колі – цілісна красива Україна", підкреслила майстриня.

Лариса Шейх-Афоніна з Черкас представила триптих "Минуле. Війна. Майбутнє". За словами Людмили, тут за основу взяли витинанку, зроблену з трьох різних тканин.

"Це змінює настрій і розкриває ідею цього проєкту. "Війна" зшита із клаптиків військової форми. Вони однакові за формою, але відрізняються за змістом і тканинами. І виходить, що вони зовсім різні. А "Майбутнє" зшито з яскравих різноколірних тканин, оздоблено різноколірною ниткою. Вселяє оптимізм, віру в щасливе майбутнє".

Журналістка Суспільного поспілкувалася з кропивничанкою Надією Мартовською, яка також виготовила триптих.

Але тут кожна з робіт має свою назву: "Трипілля" (Минуле), "Воля" (Війна), "Дім" (Майбутнє). "Воля" виконана у червоно-чорних кольорах, зображені язики полум'я, які підіймаються вгору. З цього вогнища постає золотий тризуб.

"Мені важко говорити саме про цю роботу, – говорить Надія Мартовська. – Я якось побачила ескіз "Тризуб Воля". Це мене дуже зачепило. Я хотіла показати, як полум'ям війни загартовується українська воля. Тому воля на зображенні золота. Вона міцніє".

Третя картина з триптиха має лише напис "Дім" на синьо-жовтому тлі.

"Це – наше майбутнє. Я хочу, щоб наша Україна була вільна, квітуча, потужна держава. Якщо придивитись, то в мене вистьобані на жовтому тлі гори, будівлі, сільгосптехніка і все інше. Я в жовте поле зашила все це як свою мрію. А далі вже йде небо, птахи, близькість до всесвіту. Якщо придивитись, то в букві І я зробила тризуб".

Організаторка Людмила Чистякова говорить, що проєкт зацікавив відвідувачів і цю справу варто продовжувати. Це дає можливість і ще один привід звернути увагу світу на нашу боротьбу.