Фото: Юлія Кузьменко / hromadske
Про це пише Громадське.
"Меморіал" щодня знімає документальні фільми, історії про військових і цивільних. Шукає будь-які можливості, форми збереження нацпам'яті.
Фотографка Катерина Москалюк за підтримки Warchive реалізувала цей проєкт на платформі пам'яті "Меморіал".
Вона знімала вдів у їхньому повсякденні, щоби ті через фотографію могли передати свій досвід і біль. Хоча назва проєкту — "Наодинці", платформа "Меморіал" щодня намагається зробити все, щоб у людей, які переживають втрату, не було відчуття, що вони сам на сам зі своїм горем.
Фото: Юлія Кузьменко / hromadske
"Дружини наших військових дуже мужні. Кожна взяла на плечі обов'язки, які раніше ділила з партнером. Дехто з партнерів ніколи не повернеться додому, а жінки залишаться самі. Але всі ми можемо їм допомогти підтримкою, розумінням, словами.
Кожен з нас сьогодні знає, що таке боротьба. Ми дізнаємось, що загинули наші знайомі, друзі, близькі. Саме про це цей проєкт. Ми наодинці зі своїм горем, але це й спільне горе", — зазначила шеф-редакторка проєкту "Меморіал" Настя Абрамець.
Фото: Юлія Кузьменко / hromadske
Журналістка платформи пам'яті "Меморіал" Діана Жвінкліс зазначила, що коли люди перебувають далеко від лінії фронту та поглинуті своїми буднями, мають здатність забувати, абстрагуватися від того, що відбувається в нашій країні.
Фото: Юлія Кузьменко / hromadske
"Ми хочемо розповідати історії постраждалих в Україні та за кордоном, щоб не давати забути ціну свободи, яку сьогодні ми платимо", наголосила Жвінкліс.
Яна Гринько, завідувачка експозиційно-виставкового відділу Музею Голодомору, зазначила, що Голодомор — це не лише про минуле, але на жаль, і про нас сьогодні.
Фото: Юлія Кузьменко / hromadske
"Тоді москва використала геноцид, щоб зламати український спротив, злочин не був вчасно засуджений, він не був покараний, сьогодні він визрів і вибухнув із новою силою. росія прагне завдати ще більше втрат і болю Україні.
Ні міжнародні організації, ні міжнародне право не зупиняє рф, а тільки ЗСУ […] Найважливіша причина, чому цей проєкт сьогодні тут — команда музею є частиною українського суспільства. Наші рідні воюють, у нашої колеги загинув чоловік, і вона навіть не має змоги належним чином поховати тіло", — сказала вона.
Фото: Юлія Кузьменко / hromadske
Жвінкліс підкреслила, що часто люди в горі закриваються та хочуть сховатися. Автори проєкту пропонують розказати свою історію. Можна заповнити форму на сайті за себе, подругу чи друга.
"Найбільша цінність нашої роботи — це коли люди, які все ж наважилися розповісти свою історію втрати, кажуть, що їм стало трошечки легше. Коли мама загиблого воїна згадує, як жартував син, наскільки він був мужнім", резюмувала вона.
Виставка триватиме до 30 квітня включно.
Швеція у межах 18-го пакета військової допомоги закупить для України самохідні артилерійські установки Archer та… Читати більше
Американський бізнесмен Рід Гастінгс, який є меценатом та співзасновником платформи Netflix, передав українському фонду White… Читати більше
Пʼять керівників та службовців комерційних структур, а також посадовець міськради у Київській області привласнили понад… Читати більше
Колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний відвідав на Лондонському… Читати більше
Європейський суд з прав людини ухвалив масштабне рішення за низкою позовів щодо бездіяльності України під… Читати більше
Незвичайним хімічним реакціям у центрі Чумацького шляху, які протягом десятиліть дивували дослідників, науковці знайшли пояснення.… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.