У МЗС спростували інформацію щодо захоплення українських заручників у Судані

У соціальній мережі поширили допис української стюардеси про те, що відбулося захоплення українських заручників у суданській столиці Хартум, під час сутичок. У Міністерстві закордонних справ України заперечили цю інформацію.

Про це у коментарі Громадському сказав речник МЗС Олег Ніколенко.

"Інформація про захоплення українських заручників не підтверджується. Під час загострення ситуації в міжнародному аеропорту Хартума перебували члени українського авіаційного екіпажу. Цю групу людей вдалося вивезти", наголосив представник українського МЗС.

Ніколенко зазначив, що члени українського екіпажу зараз перебувають у безпечному місці, ними опікується український почесний консул у Судані.

Речник відомства підкреслив, що МЗС та посольство України в Єгипті тримають питання безпеки українських громадян у Судані "на особливому контролі".

Нагадаємо, що перед цим стюардеса української авіакомпанії SkyUp Аліна Посохова поширила в Instagram сторіс із написом: "Судан. Спроба перевороту. Обстріли в аеропорту. Заручники. Наші екіпажі і борти. Молимось".

Але пізніше дівчина видалила цю сторіс і оприлюднила нову: "Не перекручуйте слів і не додумуйте фактів!"

Відомо, що в аеропорту в Хартумі були пошкоджені щонайменше два літаки під час сутичок між збройними силами та воєнізованими силами швидкої підтримки Судану (RSF). Один із літаків належить українській авіакомпанії SkyUp.

У SkyUp розповіли, що встановити стан літака та ймовірні пошкодження зараз неможливо, але 36 співробітників, які перебувають у країні, — у порівняно безпечному місці, з ними є зв'язок.

Події в Судані?

У столиці Судану Хартумі після кількох днів напруги між збройними силами та воєнізованими силами швидкої підтримки Судану (RSF) сталися сутички, ЗМІ заявляють про спробу держперевороту.

RSF казали, що взяли під контроль президентський палац, резиденцію головнокомандувача армії та міжнародний аеропорт Хартума. Збройні сили це заперечують і кажуть, що авіацією "знищили" табори Тібах і Соба RSF.

Напруженість виникла через розбіжності щодо того, як RSF мають бути інтегровані в армію. RSF виникли зі збройних формувань Джанджавід, відомих завдяки конфлікту в Дарфурі, який почався у 2003 році.

Human Rights Watch зазначала, що дії RSF під час двох антиповстанських кампаній у Судані супроводжувалися серйозними порушеннями, зокрема тортурами, позасудовими вбивствами та масовими зґвалтуваннями.

У 2019 році RSF та армія Судану спільно брали участь у військовому перевороті в країні. У результаті від влади було усунуто Омара Хасана аль-Башира, що керував Суданом 30 років. Натомість у Судані створили перехідний уряд.

Військові та цивільні чиновники ухвалили угоду про розподіл повноважень між військовими та Суверенною радою. Вона мала керувати країною ще рік до проведення виборів та остаточного переходу до цивільного правління.

А втім, між військовими та цивільними групами Судану залишилася напружена ситуація. А у 2021 році відбувся ще один державний переворот. За його підсумками країною почала керувати перехідна суверенна рада, куди входить лідер RSF Мохамед Хамдан Дагало.

У грудні 2022 року армія Судану та RSF підписали підтриману ООН Рамкову угоду, пообіцявши згодом передати владу цивільному уряду. Але питання інтеграції RSF в армію спричинило напругу між сторонами.