Зіпсував історичну пам’ятку: митрополит УПЦ МП Павло створив свій культ, зобразивши себе на стінах собору Лаври

На верхніх хорах Успенського Собору Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь) написав ікону з власним образом, не забувши додати очільника УПЦ митрополита Онуфрія та митрополита Володимира Сабодана ще за життя.

Колишній архідиякон Києво-Печерської лаври Олександр Бакай розповідав Big Kiev, що це не єдиний портрет Лебедя на церковній території, їх ще щонайменше два.

"В Успенському соборі намісник намальований в чині ігуменів/намісників. Є ще один розпис з Павлом в Академічному храмі Різдва П.Б. Але він там не схожий на себе", – зазначив Бакай.

Повідомляють, що на одязі митрополита Павла зображено образ Христа. Це означає, що малюнок уже виходить за канони світської картини. Однак іконою його теж вважати не можна, бо там намальовані живі й не канонізовані церквою служителі, пояснили експерти.

Припускають, що швидше всього хотіли створити ікони трьох святих.

"Думаєте чому він так побивається? А ось погляньте на фрагмент розпису на верхніх хорах Успенського собору… Може там реалізовано його "альтер-его"", – зазначив священник ПЦУ Андрій Пономаренко.

Настоятель Свято-Троїцького духовного центру, протоієрей ПЦУ Микола Зінкевич вважає, що подібні "ікони" є спотворенням ідей православ'я.

"Загалом зображати когось несвятого на стінах храму не є насправді богохульною чи абсурдною справою. Є багато храмів, де зображені і їхні засновники, і в пеклі горять Януковичі та всі інші.

У деяких церквах можуть бути зображені українські воїни, померлі або навіть живі релігійні постаті. Утім, є "але". Коли ти робиш це щодо себе, то принаймні виникає питання – який меседж ти хочеш цим донести, коли увічнюєш себе?" – сказав Зінкевич у коментарі "Еспресо".

Якщо відкласти пошук визначення, чи є таке увіковічнення живих в храмі святотатством, варто нагадати, що побудований Успенський Собор був коштом князя Святослава ІІ Ярославича заходами Феодосія Печерського у 1078 році.

Завдяки тому, що собор належить до комплексу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, у 2014 році литовці запросили можливості відновлення надгробного пам'ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому, що знаходився в Успенському соборі.

Святиня була декорована в XVII столітті у стилі українського бароко – мозаїкою та фресковим розписом. Вочевидь, дозволу у громади міста та українського народу Лебідь на власні правки в декоруванні не просив.

Академічний храм, який офіційно є храмом Київської духовної академії і семінарії, розташований на Дальніх печерах.

Він був побудований в 1696 році на кошти родича гетьмана Івана Мазепи полковника Костянтина Мокієвського, є пам'яткою архітектури та також є зразком українського бароко. У 1817 році храм був розписаний в академічному стилі Іваном Квятковським.

Довідка

Нагадаємо, що 1 квітня СБУ вручила підозру наміснику Києво-Печерської лаври митрополиту Української православної церкви московського патріархату Павлу (Лебедю).

Пізніше у Шевченківському районному суді Києва відбулося слухання справи.

Суд обрав запобіжний захід наміснику Києво-Печерської лаври митрополиту Української православної церкви московського патріархату Павлу у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 діб.