Аналітики пояснили, як правильно знімати та публікувати воєнний контент, щоб не зашкодити нашим захисникам

Що не можна фотографувати та знімати на відео під час воєнного стану та як перевірити відзнятий матеріал перед публікацією пояснили у аналітичному ком'юніті Molfar.

Про це пише Рубрика, посилаючись на Molfar.

Аналітики розповідають, що до них звернулися музиканти гурту Spiv Brativ, які давали концерт для військових. Потім після цього вони хотіли викласти відео з нього у соціальні мережі.

Під час монтажу у музикантів виникло багато питань щодо доречності тих чи інших кадрів. Саме тому вони звернулися до Molfar.

На прикладі відзнятого відео у ком'юніті пояснили, яким має бути контент на воєнну тематику.

"Від обачності та відповідальності контент-мейкерів буквально залежать життя людей та цілісність стратегічних об'єктів, воєнної техніки тощо.

Це дуже важливо: нам відомі неодноразові випадки коригування ракетних та артилерійських обстрілів по необачно опублікованих фото й відеоматеріалах. Не допомагайте ворогу, інакше вас судитимуть та каратимуть як зрадників та ворожих коригувальників!" – кажуть аналітики.

Що не можна знімати під час війни:

• номер військової частини та назву військового об'єкта, елементи геральдики, сині таблички;

• блокпости та місця дислокації військових;
• номери та позначки на військовій техніці та цивільних машинах, які паркуються на території військового об'єкту;

• позначки на службових автівках інших служб, наприклад, пожежників;
• обличчя працівників інших служб, оскільки через них можна ідентифікувати місце зйомки;
• вид з вікна військової будівлі;

• об'єкти на горизонті, за якими можна дізнатися локацію;

• техніку, яка є в одиничних екземплярах, наприклад, бойові машини HIMARS, або ж техніка, позаду якої є об'єкти, за допомогою яких можна встановити місцезнаходження машини,

• обличчя військових;

• прізвище, звання та знаки військового підрозділу;
• нестандартні об'єкти які можна знайти за допомогою пошуку по картинках в інтернеті та визначити місце дислокації військових;
• загальні відеоплани, де можна підрахувати кількість техніки, боєприпасів: завдяки цій інформації ворог може коригувати свої плани наступу та розвідки;
• специфічні позначки на будівлях, адреси будівель: знаки можуть видати інформацію про дислокацію військових у будівлях;
• працююче державне/комунальне підприємство, де знаходяться працівники: є ризик ідентифікації та ракетної/артилерійської атаки на об'єкт;
• документи, плани та карти з планами: з цією інформацією ворог може коригувати плани наступу та розвідки;
• квадрокоптерні зйомки місцевості біля дислокації військових: такі кадри можуть видати місце дислокації військових, бронетехніки, систем ППО тощо

• місця виробництва боєприпасів та налаштування техніки, зокрема, дронів та їхніх вибухових компонентів;
• роботу військової техніки, адже за краєвидом можна дізнатися координати дислокації техніки та військових.

Аналітики пояснюють, якщо у відео людина називає якусь місце дислокації, кількість техніки, плани тощо, то окрім вирізання звуку, треба замалювати губи (чорним прямокутником), бо по губах також можна прочитати інформацію.

Чи можна поширювати фото та відео з місця прильотів

Поширення матеріалів з місця ворожих ударів може дати коригувальну інформацію для наступних атак. Тому їх не можна публікувати.

Також не варто фіксувати на відео роботу протиповітряної оборони. Це може дати коригувальну інформацію для наступних ворожих атак, у тому числі й на системи ППО.

Аналітики також зазначають, що навіть заблюрені кадри можуть бути корисними для ворогів.

"Якщо суворо дотримуватись вимог цієї інструкції, виявиться що краще взагалі нічого пов'язаного з воєнною тематикою не знімати й не публікувати. І ця думка не позбавлена сенсу.

Проте всі ми розуміємо, що фото та відео про війну в Україні є основою інформаційної боротьби. Тому сприймайте, будь ласка, цю інструкцію як правило, що змушує військових постійно носити бронежилет та каску під час перебування на позиціях. Це не гарантія безпеки, але це дійсно зберігає життя", – кажуть у Molfar.