Навчання двома мовами та скасування ДПА: представник МОН розповів про новації в освіті

Скасування ДПА в 4-х і 9-х класах є вимушеним кроком, адже через пандемію та повномасштабне вторгнення в пріоритеті – життя та здоров'я дітей. Проте освітянам доведеться оцінювати учнів.

Як все це відбуватиметься озвучив генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України Олег Єресько у "Ранку Вдома".

Журналісти запитали, з чим пов'язане скасування ДПА у початковій школі та 9 класі.

"Спочатку через пандемію, а тепер через широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації, змінилися пріоритети. Ми змушені подбати про безпеку та здоров'я дітей.

Намагаємось захистити їх від перенавантаження. У кожного зараз різні можливості здобувати освіту. Досить суттєво різняться і можливості здобувати самоосвіту, тобто самостійно опановувати той чи інший навчальний матеріал. Не у всіх батьків є змога вчитися з дітьми, вони мають працювати, а отже розбудовувати економіку країни. Це ж важливо", зазначив представник МОН.

На запитання, чи не думали у профільному міністерстві взагалі скасувати підсумкові атестації, Єресько наголосив:

"Треба подумати над цим, багато дітей зрадіє. Звісно, що це жарти. Раніше, починаючи з четвертого класу, ми щорічно складали іспити, і нічого страшного в цьому не було. Це навпаки мобілізує".

Представник МОН також розповів, як зараз визначатимуть рівень знань дітей, якщо скасують ДПА.

"Результати будуть. Їх визначатимуть за результатами річного оцінювання. Нагадаю, що в Новій українській школі повністю змінили ставлення до оцінювання, яке виконує формувальне значення, демонструє наскільки дитина зростає, показує де треба підвищити свій рівень знань, рівень компетентностей.

Звісно, що існують критерії за якими можна порівняти. Тому що так чи інакше оцінювання має бути. Ну якщо ми вже кажемо про випускний, то і національний мультипредметний тест теж важливий.

Цей іспит складають після 11 касу охочі вступати до ВНЗ. Головне завдання НМТ — зробити певний рейтинг вступників, щоб подивитись, яка частина може претендувати на місця державного замовлення, яка може здобувати освіту коштом юридичних чи фізичних осіб", підкреслив він

Журналісти також запитали чиновника, що робити школярам, котрі поки що залишаються на тимчасово окупованих територіях.

Єресько відповів що їх досить складна.

"Для цих дітей, ми взагалі намагаємось послабити умови вступу. Розробляються механізми, які дозволять їм вступати без НМТ. Водночас українські діти, які перебувають за кордоном, можуть скласти НМТ та вступати до українських вищих навчальних закладів", зазначив він.

Окрім того, представник МОН розповів, чи можливе запровадження в Україні білінгвальної освіти з раннього віку.

"Можливість така безумовно, є. Нагадаю, міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет торік в грудні представив програму "Освіта 4:0. Український світанок". Там передбачено досить ґрунтовне реформування нашої освіти. В тому числі й навчання за білінгвальною системою.

Безумовно в нас є заклади, де збираються діти, які мають здібності до вивчення іноземних мов. Там практикують раннє вивчення мов. Ми ж плануємо, що з часом у старшій школі профільний предмет обов'язково викладатимуть двома мовами — українською та англійською.

Мені імпонує цитата легендарного прем'єра Сінгапура Лі Куан Ю, який сказав, що майбутнє наших дітей залежить від знання тієї мови, якою написані кращі підручники світу. Сьогодні це англійська мова.

Лекції нобелівських лауреатів — англійською. Хочеш вчити програмування — вчи англійську. Таких прикладів багато. Ми готові сприяти цьому.

Безумовно, ми прагнемо, щоб наші діти були освіченими. Втім нині найголовніше — це зберегти їхнє життя та здоров'я. Знання обов'язково надолужимо", резюмував Єресько.