Вищий антикорупційний суд знову продовжив арешт ексголови ДФС Насірова

Колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого НАБУ і САП підозрюють в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди, Вищий антикорупційний суд залишив під вартою до 9 квітня. Альтернативою йому лишили 523 млн грн застави.

Таке рішення 9 лютого ухвалив ВАКС, повідомляє "Слово і діло".

Нагадаємо, що антикорупційний суд продовжив арешт ексголови ДФС до 13 лютого з альтернативою понад 523 млн грн застави.

Прокурор САП подав нове клопотання про продовження строку тримання під вартою Насірова.

"Клопотання задовольнити. Продовжити підозрюваному (Роману Насірову – ред.) строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 9 квітня 2023 року. Визначити підозрюваному заставу у розмірі 523 205 685 гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти", зазначили в рішенні.

У разі внесення застави на Насірова покладуть такі обов'язки:

• прибувати за кожною вимогою;
• не відлучатися із міста Києва без дозволу;
• повідомляти про зміну місця свого проживання;
• утримуватись від спілкування з низкою осіб щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру;
• здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року. А також понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр.

"Плату за послуги", яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-"прокладку", залучену радником експосадовця.

Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.

НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб'єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право.

Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.