Громадськість закликає Офіс Президента зменшити тиск на громади щодо наповнення неправомірної системи обліку руйнувань
Громадська організація "Антикорупційний штаб" закликає Офіс Президента зменшити тиск на органи місцевого самоврядування щодо наповнення Державної електронної системи обліку руйнувань, яку веде Офіс Президента.
Про це пише Рубрика.
На сьогодні в Україні дані про руйнування внаслідок повномасштабної війни акумулюються на трьох різних платформах:
- Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна (Мінвідновлення),
- Gis-портал (Мінвідновлення),
- Державна електронна система обліку руйнувань (ОП).
Однак жодна з платформ досі не є відкритою. Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна, на відміну від інших подібних платформ, може забезпечити прозору відбудову за умови повного або часткового відкриття даних.
Про це заявив голова правління ГО "Антикорупційний штаб" Сергій Миткалик під час онлайн-дискусії "Реєстр зруйнованого і пошкодженого майна як ключовий інструмент збору даних".
"РПЗМ на сьогодні є базовим та ключовим реєстром початку відновлення. Поки належним чином не буде зібрана інформація про кожен зруйнований та пошкоджений об'єкт, держава не зможе визначити потреби та розпочати відбудову будь-якого міста, а громадськість не отримає відкритих даних", — сказав він.
Крім того, таке дублювання Реєстру зруйнованого та пошкодженого майна (Мінвідновлення) та Державної електронної системи обліку руйнувань (ОП) створюють додаткове навантаження на громади, які повинні передавати дані про руйнування одразу двом органам. Приміром, на обробку одного знищеного або пошкодженого об'єкта чиновники витрачають в середньому 5 годин, підрахували в департаменті ЖКГ Харківської міськради. Таким чином, аби внести дані в реєстри про всі зруйновані на сьогодні будівлі в Харкові знадобиться понад 10 років!
"У РПЗМ одні вимоги до внесення інформації, в таблицях, які приходять від ОВА — інші вимоги, в Реєстрі Офісу Президента треті вимоги. Приміром, хтось пошкоджений фасад обраховує в метрах квадратних, а хтось у метрах кубічних. Відсутність єдиної методології нам дуже заважає. Нам би дуже спростило життя, якби ми мали наповнювати лише одне джерело з відкритими даними", — розповів начальник технічно-аналітичного відділу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради Костянтин Коротич.
При цьому директор департаменту стратегічного планування та регіональної політики Мінвідновлення Дмитро Турчак запевнив, що надалі потреби додатково наповнювати Gis-портал не буде.
"Gis-система буде автоматично під'єднана до РПЗМ, і дані, які ви внесли в Реєстр, будуть передані в Gis-систему. Так само буде відбуватися з Електронною системою відбудови (ЕСУВ)", — сказав він.
"На сьогодні існує така кількість різних систем обліку руйнувань, тому що ми як держава не визначилися зі стратегічним підходом, як ми будемо здійснювати відновлення. Поки ми цього не зробимо, ми не знаємо, який обсяг інформації нам потрібен", — додав виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
Громадськість закликає Офіс Президента зменшити тиск на органи місцевого самоврядування щодо наповнення Державної електронної системи обліку руйнувань, яка не має правових підстав створення та існування, та зосередити ресурс громад на наповненні Реєстру пошкодженого та зруйного майна.
Довідка
Нагадаємо, "Антикорупційний штаб" на основі зібраних даних створив та запустив "Карту руйнувань та відновлення". На ній аналітики фіксують об'єкти, які вже вдалося відновити після руйнувань або пошкоджень, завданих внаслідок війни Росії проти України. Нині мапа містить більше тисячі таких будівель, загальна сума відновлення яких перевищує 2 млрд гривень.
Захід відбувся в рамках проєкту МФ "Відродження" "Прозоре відновлення зруйнованих об'єктів за допомогою Карти відновлення".
