Донський заявив, що строки давності у 60 “справах Майдану” невблаганно спливають, потрібні зміни до КПК

У 60 справах, які розглядаються в судах і стосуються тяжких злочинів, вчинених проти учасників акцій протесту 2013/14 рр, строки давності закінчуються за рік. Аби не допустити їхнього закриття, прокуратура наполягає на законодавчих змінах.

Про це повідомив керівник Департаменту "Майдану" Офісу генпрокурора Олексій Донський під час дискусії правозахисного клубу і в коментарі "УП"

Донський наголосив, що проблематика зі строками давності відсутня у кримінальних провадженнях про особливо тяжкі злочини (наприклад про вбивства та замахи на вбивства) та у справах, які слухаються за спецпроцедурою (там, де фігуранти переховуються –ред.).

Водночас у 60 провадженнях Майдану щодо тяжких злочинів (а це майже половина від усіх 134 проваджень про злочини проти Євромайдану, у яких прокурорами Департаменту підтримується обвинувачення) строки давності закінчуються до 20 лютого 2024 року. Причому у 22-х справах взагалі у листопаді-грудні 2023 року.

Щоб дати цим справам, переважна більшість з яких роками розглядаються судами, шанс, потрібні зміни до Кримінального процесуального кодексу.

Донський нагадав, що перед повномасштабним вторгненням РФ – 22 лютого 2022 року – народні депутати прийняли в першому читанні законопроєкт 6454-д.

Водночас чимало ключових положень, на яких наполягали прокурори, з документу були виключені. За словами Донського, прокурори сподівались, що документ буде допрацьовано з урахуванням потреб кримінального провадження, однак з лютого минулого року законопроєкт лежить без руху.

Зараз прокурори профільного департаменту ОГП напрацювали новий законопроєкт змін до Кримінального процесуального кодексу, які закривають лазівки, унеможливлюють або мінімізують ризики процесуальних зловживань та диверсій.

Це і встановлення строків судового розгляду (як це існує щодо досудових розслідувань), і встановлення граничних термінів для проведення підготовчих засідань, адже, за словами Донського, є справи, в яких підготовче засідання (де навіть не розглядається питання винуватості обвинуваченого, не досліджуються та не надаються суду докази, основна мета – вирішити, чи можна призначати обвинувальний акт до розгляду), тривають понад 4 чи навіть 6 (!) років.

Нинішнє законодавство дає можливості для того, щоб затягування судового процесу могло застосовуватися як елемент адвокатської тактики, наголошує представник ОГП, тож зміни до нього вже давно назріли і навіть перезріли.

"Що можемо зробити: не розраховувати на хорошого прокурора, суддю чи сумлінного адвоката, а законодавчо змінювати умови. Це не те, що прокуратура чи ДБР вимагають для себе якихось додаткових повноважень, чи ми хочемо на себе щось перетягнути…

Елементарна річ, як, наприклад, по цих 60 справах: якщо справа перебуває на розгляді в суді вже кілька років, а до закінчення строків давності залишився рік – законодавчо закріпити імперативну норму, що суд зобов'язаний проводити засідання у ній не менше 2 разів на тиждень. І виділяти достатній час на її розгляд: якщо, наприклад, була перерва через повітряну тривогу, після відбою – засідання продовжувати. Тоді можна сподіватися, що розгляд цих справ завершиться вироками, а не їхнім закриттям за завершенням строків давності", – зазначив Олексій Донський.