Заборони куріння дотримується абсолютна більшість кафе, барів та ресторанів: результати всеукраїнського громадського моніторингу

31 січня всеукраїнська кампанія "Молодь вільна від куріння" та громадська організація "Життя" презентували результати всеукраїнського громадського моніторингу кафе, барів і ресторанів щодо виконання Закону України № 2899-IV "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", який забороняє будь-яке куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства.

Про це пише Рубрика з посиланням на Закону України № 2899-IV.

"Наприкінці 2021 році Верховна Рада України ухвалила зміни до законодавства, які на 100% звільняють громадські та робочі приміщення від куріння тютюнових виробів й електронних пристроїв для куріння. Закон вимагає від Уряду здійснення ефективного механізму захисту здоровʼя громадян від шкоди вторинного диму та нікотинових викидів. Відсутність такого контролю нівелює позитивні зміни", — заявила Лада Булах, народна депутатка України.

Рішення Верховної Ради України про заборону куріння електронних пристроїв на рівні із сигаретами та розширення вільних від куріння громадських місць підтримали абсолютна більшість громадян – 86%, що продемонструвало опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Впродовж вересня-грудня 2022 року волонтери всеукраїнської кампанії "Молодь вільна від куріння" провели моніторинг 320 закладів, серед яких кафе (44 %), ресторани (32 %), бари (24 %) у 5 містах України: Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Тернополі. Моніторинг продемонстрував, що абсолютна більшість (80 %) закладів ресторанного господарства дотримуються вимог антитютюнового законодавства, а приміщення є вільними від диму сигарет і кальянів, викидів електронних сигарет і сигарет для нагрівання.

"У світі вторинні тютюнові викиди є причиною смерті 1,2 млн людей щороку. Найбільший тягар припадає на країни з низьким та середнім рівнем доходу, серед яких і Україна. Як наслідок, близько 13 тисяч наших співгромадян щороку передчасно помирають від захворювань, викликаних пасивним курінням. Дотримання заборони куріння у визначених місцях важливе для збереження здоровʼя людей", — підкреслив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО "Життя".

У закладах, які порушують Закон, було зафіксовано куріння кальянів — 88 %, вживання сигарет для нагрівання та пристроїв до них — 44 %, електронних сигарет — 27 %, та куріння класичних сигарет — 9 %. Волонтери відвідували заклади у вечірній час, звертали увагу на непрямі свідчення порушення закону, а саме: наявність попільничок, тютюнового диму, усний дозвіл працівників курити в приміщенні та наявність інформаційних повідомлень про заборону куріння.

"На жаль, досі існують недобросовісні заклади, які дозволяють куріння у приміщеннях, що є прямим порушенням антитютюнового Закону. Відвідувачі й працівники закладу, переважно молодь, примусово стають пасивними курцями, що ставить під руйнівну загрозу їхнє здоровʼя. На кожен зафіксований випадок порушення під час моніторингу ми надіслали звернення до Держпродспоживслужби. Ми сподіваємося на проактивну реакцію, яка зупинить порушення та шкоду працівникам і відвідувачам", — зазначив координатор всеукраїнської кампанії "Молодь вільна від куріння", Олег Слабоспицький.

Відповідальність за порушення Закону несуть як курці, так і суб'єкти господарювання, де вчиняється правопорушення. Держпродспоживслужба веде нагляд (контроль) за субʼєктами господарювання щодо дотримання заборони куріння. Скаргу на куріння у забороненому Законом місці можна подати в електронний спосіб навіть з мобільного телефону.

Згідно з чинним законодавством відповідальність для закладів ресторанного господарства за куріння в приміщенні становить від 1 000 до 10 000 грн за кожне порушення. З 11 липня 2023 року такий штраф становитиме 3 000 грн за перше порушення впродовж року та 15 000 грн за кожне наступне.

"Звернення споживачів є одним з ключових напрямків реагування Держпродспоживслужбою на можливі порушення антитютюнового законодавства, зокрема куріння у закладах ресторанного господарства. Забезпечення високого рівня дотримання бездимного закону захищає права як працівників так і відвідувачів ресторанних закладів, що сприяє зниженню рівня захворювань та передчасної смертності спричинених вторинними тютюновими та нікотиновими викидами", – наголосив Олег Кобельков, керівник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Департаменту захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби.

Разом з цим санкції ніяк не вплинуть на добросовісних субʼєктів, адже якщо фізична особа курить в забороненому місці й не реагує на зауваження, варто викликати поліцію, яка уповноважена накласти штраф на порушника до 170 грн за перше порушення впродовж року та до 340 грн за кожне наступне згідно зі ст. 175–1 КУпАП.

Також, відповідно до Закону № 2899-IV, у приміщеннях закладів ресторанного господарства обов'язково має розміщуватися інформаційне повідомлення про заборону куріння. Результати моніторингу продемонстрували, що лише 36 % закладів мають повідомлення про заборону куріння, з них лише 60 % відповідають вимогам закону (або 21 % від усіх закладів). Це демонструє необхідність додаткової розʼяснювальної роботи серед субʼєктів господарювання.

Щороку 130 тисяч українців помирають від хвороб спричинених курінням. Значної шкоди куріння завдає й економіці нашої держави: за розрахунками експертів, щорічні економічні втрати на рік складають 3,2% ВВП України, або близько 179 млрд грн (станом на 2021 рік) внаслідок ранньої втрати працездатності курцями, соціальних виплат та лікування хвороб, викликаних курінням.