Переможці антипремії “Золота Коса 2022”: обирали серед народних депутатів, що підтримують тютюнову індустрію

9 грудня ГО "Життя" у партнерстві з ГО "Антикорупційний штаб" оголосили народних депутатів-переможців антипремії "Золота коса" та представників уряду, нагороджених "Золотим гальмом", за дії в корпоративних інтересах тютюнової індустрії.

Цьогорічна Золота Коса принагідно відбулася в Міжнародний день боротьби з корупцією.

Адже протидія законодавчим ініціативам, спрямованим на зменшення поширеності куріння серед українців, є прямою ознакою просування фінансових інтересів тютюнової індустрії.

"Мета Золотої коси — викрити політиків, які діють в інтересах тютюнових компаній. Сама діяльність тютюнової індустрії становить загрозу для життя та здоровʼя українців, а спроби заблокувати імплементацію євроінтеграційних антитютюнових норм через окремих депутатів підривають рух України в ЄС.

Навіть у час повномасштабної війни транснаціональні тютюнові компанії продовжують працювати на ворога і за 2022 рік сплатили понад 7 млрд доларів до російського бюджету.

Тож співпраця політиків з компаніями-колаборантами, які продають наркотичну тютюнову продукцію, є неприпустимою", наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО "Життя".

"Переможцями" антипремії "Золота коса 2022" стали:

• народний депутат України Мар'ян Заблоцький, який отримав Золоту косу,
• Євген Петруняк — здобув Срібну косу,
• Ігор Фріс — Бронзову.

П'ятірку лідерів тютюнової антипремії замкнули народні депутати Вадим Галайчук та Давид Арахамія.

Ольга Піщанська, Голова Антимонопольного комітету України, отримала спеціальний приз антипремії — "Золоте гальмо". Воно традиційно присуджується представникові виконавчої влади.

Народні депутати М. Заблоцький та Є.Петруняк вдруге поспіль стають призерами Золотої коси.

До журі антипремії "Золота коса 2022" увійшли:

• Дмитро Купира, виконавчий директор ГО "Життя";
• Євген Плінський, журналіст-розслідувач, телеведучий;
• Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE;
• Наталія Соколенко, журналістка, радіоведуча;
• Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права;
• Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ;
• Сергій Миткалик, голова правління ГО "Антикорупційний штаб".

Що означає Коса?

Працюючи в інтересах тютюнових компаній, народні депутати, з одного боку, "косять" гроші, а з іншого — життя українців.

Так, через спроби блокування чи послаблення регулювання тютюнових виробів та електронних сигарет, недоброчесний політик власними руками збільшує поширеність куріння. Його наслідки якого щорічно забирають життя 130 тисяч українців.

8 мільйонів наших громадян вже потрапили у наркотичну залежність від вживання тютюнових виробів, і половина з них передчасно помре від хвороб, спричинених тютюном.

"Кожна дія політика в інтересах тютюнової індустрії — це певна кількість людей, що у майбутньому стануть жертвами хвороб та передчасної смерті, спричиненої вживанням тютюну. Неприємно вражає, що поки військові ціною власних життів захищають інтереси українського суспільства, окремі народні депутати продовжують відстоювати корпоративні інтереси тютюнової індустрії", — підкреслив Гліб Колесов, юрист ГО "Центр демократії та верховенства права", військовослужбовець.

Нагадаємо, що у 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну.

А отже, зобов'язалась виконувати умови Конвенції, зокрема, статтю 5.3, що закликає захищати політику охорони громадського здоров'я з боротьби проти тютюну від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової індустрії та осіб, повʼязаних з нею.

"Тож за аналогією з антикорупційним законодавством, Україні варто підвищити виконання міжнародних стандартів, а саме ст. 5.3 РКБТ ВООЗ щодо декларування та звітування політиками про контакти з тютюновою індустрією", — наголосив Сергій Миткалик, голова правління ГО "Антикорупційний штаб".

Виконавча директорка Smoke Free Partnership Лілія Олефір також звернула увагу на Європейський індекс втручання тютюнової індустрії, що вимірює ефективність урядів щодо захисту політики охорони здоров'я від втручання тютюнової індустрії.

Згідно з даними індексу, у 2021 р. Україна отримала 64 бали, що на 4 бали менше, ніж у 2020 р. Саме за зниження втручання тютюнової індустрії в політику охорони здоров'я стало можливим ухвалення комплексного антитютюнового Закону 1978-ІХ наприкінці 2021 року.