Полярники показали нічне небо над станцією "Академік Вернадський": фото
Українські полярники зі станції "Академік Вернадський" поділились світлинами арктичного неба.
Неймовірні зоряні пейзажі на станції побачити можна не часто, оскільки тамтешнє небо зазвичай затягнуте хмарами, повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.
"Погляньте, яке неймовірне зоряне небо днями спостерігали наші полярники та полярниці на "Вернадському"! Це така унікальна краса, що ми вирішили неодмінно поділитися нею з вами.
Тим паче, побачити чисте зоряне небо над станцією можна не так уже й часто", – йдеться в повідомлені.
Унікальність неба полягає ще й в тому, що у Північній та Південній півкулі відрізняються не лише пори року, а й зірки та сузір'я, а також напрямок їхнього руху.
Із 88 сузір'їв більшість знаходиться саме в Південній півкулі – 45. Ще 28 – у Північній, а 15 розташовані в районі екватора, тому їх помітно з обох півкуль, інколи в різний час.
У півкулях також різняться і головні зіркові орієнтири: у Північної головним орієнтиром є Полярна зірка (сузір'я Малої Ведмедиці), яка завжди вказує на Північ.
Для Північної півкулі "вказівником" на Полярну зірку зазвичай використовують сузір'я Великої Ведмедиці, яке є найбільшим на півкулі.
"В Південній півкулі найближчою до Південного полюсу є сигма Октанта, однак її складно використовувати як орієнтир, адже, на відміну від Полярної зірки, її майже неможливо помітити неозброєним оком
Однак є сузір'я, за якими можна визначити напрямок на Південний полюс Це Південний хрест та фрагмент сузір'я Центавра – альфа- та бета-центавра", – розповідають полярники.
Також Південний хрест – це найменше, але при цьому одне з найвідоміших сузір'їв.
Воно зображене на прапорах декількох країн, зокрема Австралії та Нової Зеландії.