На відновлення української природи після війни потрібно десятки років, – екологи

Для того, щоб українська природа змогла оговтатися від війни, знадобляться десятиріччя

Про це повідомляє чеське видання "Blesk".

Як зазначають у виданні, відновлення степу на півдні України займе щонайменше 50 років.

Так вважає програмний координатор проєкту "Україна" екологічної організації "Арніка" Марцела Чернохова.

"Різні екосистеми мають різний час відновлення, наприклад, відновлення споконвічного степу в природоохоронних територіях на півдні України займе 50 років", наголосила вона.

Зі слів координатора проєкту, деякі екосистеми, популяції деяких тварин і рослин були знищені настільки, що ми можемо втратити їх безповоротно.

"Наприклад, через Україну проходять важливі міграційні шляхи низки видів птахів", зазначає Чернохова.

"Знищення довкілля зі зрозумілих причин відбувається дещо в тіні людських трагедій. Росія використовує тактику випаленої землі та знищує великі території, включно з містами, інтенсивними бомбардуваннями", каже також речник Greenpeace Лукаш Грабек.

Катастрофа посилюється з кожним додатковим вибухом, а також нерозірваними боєприпасами, мінами чи уламками військової техніки.

"За оцінками, це вже 214 тисяч тон металобрухту", – каже Чернохова.

Особливо складна ситуація склалася на Донбасі, де під обстріл часто потрапляють нафтопереробні заводи і склади.

"Таким чином, вибухи, пожежі чи затоплення постраждалих територій забруднюють воду, повітря та ґрунт небезпечними речовинами, які можуть залишатися в навколишньому середовищі десятиліттями", – говорить прессекретар Greenpeace.

За словами українського еколога Олексія Ангурця, у Сєверодонецькій та Харківській областях зафіксовано кілька нападів на промислові об'єкти та витік небезпечних речовин.

Він каже, що розрахунковий викид забруднюючих речовин внаслідок бомбардувань і обстрілів нафтосховищ з початку війни вже перевищив 290 тис. тон: таку кількість забруднюючих речовин великий металургійний завод викидає за півтора року.

Водночас забруднене повітря – проблема не лише України, воно може "помандрувати" й у сусідні країни.

"Це залежить від типу забруднення, напрямку та швидкості вітру", пояснила Чернохова.

Серйозною проблемою є й забруднення ґрунту. Окрім пожежі, граната чи снаряд, що розірвався, покриє місце й околиці вибуху важкими металами. Проте, ґрунт отруюється не тільки ними. Наприклад, витік палива від попадання або рухомого військового обладнання забруднює його нафтопродуктами.

"У майбутньому всі токсичні речовини в ґрунті можуть потрапити або безпосередньо в їжу, або в харчовий ланцюг", – зазначила Чернохова.

Перед українським сільським господарством і фермерами стоїть ще одна небезпека.

У багатьох місцях неможливо займатися землеробством або збирати врожай зерна через безпекову ситуацію та нерозірвані міни і боєприпаси.

"Україну називають житницею світу, тому війна дуже болісно вплине на деякі бідніші країни, де існує реальна загроза голоду", – додала вона.

Українські експерти з моніторингу навколишнього середовища та якості повітря Максим Сорока та Олексій Ангурець входять у склад команди, яка готує методологію оцінки та розрахунку збитків від російського вторгнення.

Проте, за словами Максима Сороки, важливо не виділяти злочини проти довкілля в якусь особливу категорію, тому що це "також злочини проти людяності".

Він вважає це частиною геноциду українського народу.

"Українське довкілля та природа свідомо знищуються з метою нашкодити людям, знищити їхні домівки та зробити неможливими жити у своїй країні", – каже він.

Читайте щоденну хроніку війни від "Рубрики" – всі поточні новини цієї доби оборони від російської агресії зібрані тут.