Євросоюз визнав результати конституційного референдуму в Казахстані
Європейський Союз взяв до уваги результати проведеного 5 червня референдуму щодо внесення змін у Конституцію Казахстану
Про це йдеться у заяві Європейської служби зовнішніх справ, пише "Європейська правда".
Як зазначають, ЄС визнав, що народ підтримав демократичні зміни в країні.
"ЄС вітає політичні реформи, що були ініційовані президентом Токаєвим 16 березня на додаток до соціально-економічних реформ, започаткованих після трагічних подій у січні.
Ми також вітаємо рішення провести прямі консультації з суспільством та запросити БДІПЛ/ОБСЄ для моніторингу референдуму", написано у повідомленні.
Як повідомляють, Казахстан залишається важливим і поважним партнером для Євросоюзу.
Сторони разом працюють над виконанням зобов'язань у межах розширеної Угоди про партнерство і співробітництво, яка включає дотримання фундаментальних свобод, та мають намір продовжувати розвиток взаємозв'язків, торгівлі та співпраці.
Зазначимо, що 5 червня в Казахстані відбувся конституційний референдум. Згідно з ухваленими поправками, Казахстан переходить від "суперпрезидентської" форми правління до президентської із сильним парламентом.
При цьому родичам президента забороняється обіймати високі політичні або державні посади.
Нові конституційні норми закріплюють принципи свободи підприємництва, свободи конкуренції та обмежують можливості монополій.
Казахстан змінив назву своєї нафти на експорт, щоб її не плутали з російською
У Казахстані запевняють, що не допомагатимуть росії обходити санкції ЄС та США
Казахстан відправів в Україну 40 тонн гуманітарного вантажу
Довідка
У Казахстані люди вийшли на протести після того, як уряд із 1 січня 2022 року підвищив ціну на зріджений нафтовий газ. Окрім того, люди вимагали відставки уряду. Низку вимог влада виконала, але протест продовжився.
Після цього президент звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (До ОДКБ, окрім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан) (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про "терористичну загрозу".
Вони 5 січня погодилися ввести свій контингент у країну. А вже 19 січня на тлі припинення заворушень іноземні військові покинули Казахстан.
Точної й достовірної інформації про те, скільки військових та протестувальників загинули або постраждали внаслідок протистояння, наразі немає.
Генпрокуратура Казахстану 15 січня заявила про щонайменше 225 загиблих, серед них — 19 поліцейських та військових.
Президент Касим-Жомарт Токаєв заявляв, що в протестах брали участь "закордонні бойовики", але їхні тіла з моргів та вулиць забрали "інші терористи відомого походження".
