Родині з Луганщини, яка втратила зір в результаті обстрілу, проводять складні операції в Польщі

Родині з Луганщини, яка втратила зір в результаті обстрілу, проводять складні операції в Польщі.

Про це пише ВВС Україна.

Вранці 11 березня у будинок Олени Селихзянової у Луганській області влучив снаряд.

"Я зайшла на кухню і побачила, як снаряд влетів у моє вікно. Все було так швидко, що я не зрозуміла, що відбувається. Я просто побачила, як щось летить на мене", — наводить слова Олени ВВС Україна.

Мати п'ятирічних хлопчиків-близнюків Назара та Тимура розповідає, як вона впала на коліна, підтягнувши під себе синів, щоб захистити їх від осколків. Після удару вона нічого не пам'ятає.

Усі троє втратили зір через осколки, якими також поранило їхні руки й обличчя. На шкірі були сильні опіки, невеликий уламок скла потрапив в око Олени, у неї також була зламана нога.

Сім'ю витягли з-під уламків і доставили до найближчої лікарні, але їхні рани були настільки серйозними, що їх довелося швидко перемістити.

У Львові про травми цієї родини повідомили офтальмолога Наталію Прейс. Пані Прейс надіслала зображення ран своєму колишньому вчителю у Польщі, професору Роберту Рейдаку з Люблінського медичного університету.

Він розумів, що мамі й її двом синам потрібна негайна операція. Але бойові дії в Україні означали, що Олені, Назару та Тимуру знадобиться тиждень, щоби дістатися до Польщі.

Професор Рейдак був приголомшений під час їхньої першої зустрічі. Але незабаром він взявся за справу як провідний хірург в одній з найбільших офтальмологічних лікарень Європи:

"Ми вирішили оперувати маму. Я зробив двосторонню операцію від катаракти. Операція була дуже складною через рани, через шматок скла в одному оці".

"На щастя, операція пройшла справді чудово, і Олена почала бачити майже повністю вже через два дні. Процес загоєння відбувається дуже добре, і вже тепер вона може бачити своїх хлопців і дивитися навколо", – каже професор Рейдак.

Шлях до одужання у маленьких хлопчиків триватиме довше. Назар втратив око.

Команда професора Рейдака провела операцію на сітківці ока, а зараз планує подальшу операцію з катаракти.

"У близнюків серйозна травма ока, – каже він. – Ми сподіваємося, що зір буде відновлено, але їм потрібно більш тривале лікування".

Якби Олена та її хлопці приїхали до Любліна на кілька днів пізніше, наслідки були б жахливими.

"Вони б втратили зір повністю, вони прибули буквально в останній момент, коли можна було зробити операцію. Минуло сім днів з моменту поранення, а при травмі ока час має вирішальне значення".