Радник українського президента Михайло Подоляк сказав, що під час переговорів піднімається питання, щоб Україна отримала "гарантії безпеки він низки країн", серед яких Туреччина й головні ядерні держави.
За це росія хоче, щоб Київ оголосив про нейтралітет й зобов'язався не розміщувати іноземні військові бази на своїй території. Хоча він все ще зможе зберегти власну потужну армію.
Але, як пише Financial Times, запропонована ідея гарантій безпеки, яка лежить в ядрі будь-якої мирної угоди, збиває з пантелику західних чиновників. Вони запитують, як все це буде працювати й чи можуть Москва й Київ домовлятися про якісь гарантії без згоди потенційних гарантів.
Високопоставлений чиновник США в сфері оборони сказав, що Вашингтон не бере участь в переговорах.
"Яке обґрунтування цього? Про що ми говоримо? Які складові й позиції, на які вони могли б погодитися? Для мене це все дуже незрозуміло. Початкова позиція неможлива. Тобто, вона можлива, але я не розумію, чому росіяни влаштували весь цей воєнний безлад, якщо вони хотіли лише цього", – сказав неназваний європейський дипломат.
Один співрозмовник видання, поінформований з деталями переговорів, сказав, що Україна просить гарантії безпеки, які можна порівняти зі статтею 5 угоди про НАТО. Згідно з нею, атака проти будь-якого союзника розцінюється як агресія проти всіх членів альянсу. Київ хоче, щоб п'ять постійних членів Ради безпеки ООН: США, Велика Британія, Франція, Китай і навіть Росія, – виступили гарантами. Також до них мають приєднатися Туреччина й Німеччина. Всі сім країн будуть зобов'язані відправити війська для захисту України в разі атаки в майбутньому.
Співрозмовник сказав Financial Times, що це буде дуже велике зобов'язання для країн-гарантів. Якби щось подібне було до вторгнення 24 лютого, це вимагало б від США, Великої Британії й інших союзників йти на війну з росією.
"Даючи такі гарантії України, ви погоджуєтеся вступити в конфлікт з агресором", – сказав неназваний співрозмовник видання, додавши, що самі гарантії вже будуть фактором стримування.
"Стаття 5 вже зарекомендувала себе як перевірений часом фактор стримування. Саме тому росія не влаштовує безлад в Балтії", – додав він.
Запропонована ідея гарантій безпеки в певному сенсі повторює Будапештський меморандум 1994 року, в якому США, Велика Британія й росія пообіцяли Києву зобов'язання в обмін на його запаси ядерної зброї. Через 21 рік після того росія вторглася на українську територію й окупувала Крим.
"Ми вже зрозуміли, чого варті російські гарантії безпеки", – сказав колишній міністр оборони Польщі Радослав Сікорський.
Неназваний західний чиновник сказав виданню, що «гарантії обговорюються з міжнародними партнерами». Але поки всі умови не будуть чітко визначені, «важко відповісти «так чи ні», а також як вони будуть функціонувати й які країни готові їх надати. На запитання, чи Велика Британія готова виступити військовим гарантом в будь-якій потенційній мирній угоді, міністр оборони королівства Бен Воллес сказав, що спочатку важливо обговорити «деталі» угоди, а не її риторику.
"Я вказую на Сєргєя Лаврова, який під час поїздки в Туреччину сказав: "Що я тут роблю, мені нема про що говорити". Це той самий Лавров, який, здається, зараз каже про "певний прогрес"", – сказав Воллес.
Україна відкинула пропозиції, озвучені прес-секретарем Кремля Дмітрієм Пєсковим, щодо інших моделей, заснований на нейтралітеті Австрії. Ця альпійська країна здобула незалежність в 1955 році після окупації СРСР і західних союзників після Другої світової війни. Але її незалежність коштувала їй дорого: країні заборонено приймати на свій території іноземні війська й вступати у військові альянси. Україна вважає військові зобов'язання критичною складовою будь-якої угоди.
"Важко уявити собі, як модель Австрії може стати політично прийнятною в Україні, особливо для служб безпеки й військового істеблішменту, зважаючи на те, що оборонний комплекс залишається великою частиною української економіки", – сказав головний аналітик VE Insight Маркус Хау.
"Я думаю, що ці переговори – це димова завіса, обман, хоч я й не розумію, навіщо", – додав він.
Ці страхи розділяють західні військові розвідники, які вважають, що росія розглядає переговори як частину війни, а не як спосіб її закінчити.
"З радянських часів російський погляд на воєнні дії передбачає цілий спектр, в якому немає різниці між війною і миром. Переговори – це лише спосіб збільшення й зменшення інтенсивності відповідно до потреб росії", – пояснив неназваний західний чиновник у сфері розвідки.
"Немає реальних ознак того, що Путін відмовився від вимог, які він озвучив, коли оголосив війну", – сказав берлінський аналітик у сфері зовнішньої й оборонної політики росії Гюстав Грессель, додавши, що нинішні переговори – це тактичний крок.
"Я завжди дуже скептично розглядаю будь-які російські переговори. Ми багато разів бачили таке в Сирії. Захід чи Туреччино сподіваються, що росіяни готові змінити свою позицію й піти на деескалацію. І завжди виявляється, що це зовсім не так", – додав німецький експерт.
За словами Гресселя, російський мотив завжди один – посіяти суперечки серед учасників переговорів й виграти час.
Міністр оборони України Рустем Умєров під час робочої поїздки до Швеції провів низку результативних зустрічей… Читати більше
Міністерство економіки України оприлюднило деталі отримання одноразової допомоги від держави "Зимова єПідтримка". Про це повідомляє Мінекономіки,… Читати більше
Інформація про нібито присутність військовослужбовців Північної Кореї на території Харківської області не відповідає дійсності. Про… Читати більше
В окремих частинах Святошинського, Шевченківського та Соломʼянського районів Києва тимчасово не працюватиме система оповіщення населення… Читати більше
Легендарна різдвяна пісня «Щедрик» авторства українського композитора Миколи Леонтовича стала музичною основою святкової реклами модного… Читати більше
Нещодавно у Львівській муніципальній бібліотеці провели збір листівок, малюнків та оберегів для захисників та захисниць.… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.