fbpx
Сьогодні
20:35 16 Бер 2022

Не лише Драмтеатр: окупанти обстріляли басейн у Маріуполі, кількість жертв невідома

English version here

У середу російські військові завдали авіаудару не лише Драмтеатру, а й приміщенню басейну "Нептун" — кількість жертв поки неможливо визначити.

Про це повідомив Павло Кириленко, начальник Донецької обласної військової адміністрації, на Facebook.

"Росіяни цілеспрямовано б'ють по цивільних! Ці покидьки прагнуть фізично знищити Маріуполь і маріупольців, які давно вже стали символом нашого опору. Сьогодні вони завдали авіаудару по Драмтеатру і басейну "Нептун".

У Драмтеатрі переховувалося, за попередніми даними, кілька сотень маріупольців. Що з ними тепер – невідомо, адже вхід до бомбосховища заблоковано уламками. Росіяни уже зараз починають брехати, наче там був штаб полку "Азов". Але вони і самі чудово знають, що там були лише цивільні. Так само виключно цивільні перебували і в "Нептуні". Тепер там під завалами, серед інших, вагітні жінки та жінки з дітьми. Це – чистий тероризм!", – зазначив Кириленко.

За словами Кириленка, зараз неможливо встановити кількість жертв цих обстрілів, а також масштаби руйнувань.

Також у середу російські війська з "Градів" обстріляли автомобільну колону, що йшла з Маріуполя на Запоріжжя. Є 5 поранених, у тому числі одна дитина.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Максим

Не знаю хто написав - не я. Але круто, дуже круто! 👌👌👌

Привіт, світе!
Я знаю, ти зараз дивишся на нас. Дивишся наляканими очима Польщі. Нерішучими жестами Франції. Прорахованими кроками Німеччини. Знервованими вигуками Латвії. Скептичним посмикуванням Угорщини. Розслабленим мугиканням Італії. Німою мовчанкою Ізраїля. Далекими вигуками США і Канади. І очима сотні інших країн.
Дивишся ніяково. Часто опускаєш погляд. Особливо, коли ми закриваємо собою наших дітей під час чергових ракетних атак. А коли таки наважуєшся очі підняти, дивишся вражено. Озираючись один на одного: чуєш, що то за така Україна? Її поливають градами, а вона стоїть. Її криють крилатими ракетами, а вона стоїть. Їй звідусіль брязкають довбаними танками, а вона стоїть. Їй прямо кажуть «айм вері сорі енд діплі консьорд, бат…», а вона - «тю, ну як знаєш, я пішов збивати літак». Їй пхають межи очі ядерну кнопку, а вона сміється і мовчки колотить бандерівське смузі.
Світ не дихає, світ панічно скуповує йод, а вона стоїть. З якої такої ця Україна сталі? Що такого було в молоці її матері? Чим таким годують цих воїнів тисячі волонтерських рук?
Знаєш, світе, а ти справді не знаєш. І ми теж, напевно, не знали по-справжньому донині. Не знали, що в нас є така сила. Така міць. І така любов. Завжди була. Просто роками лежала під руїнами совка, руського міра, пір’ям голубів миру і гіллям дерев любові. Лежала й чекала, щоб вибухнути. Вибухнути не страхом. Страх - це те, що нині відчуваєш ти, світе. А ми відчуваємо дещо інше.
Ми відчуваємо лють. За кожну вбиту дитину. За кожну понівечену долю. За кожне спалене місто. За кожну зруйновану мрію. І ця лють дає нам сили.
Ми відчуваємо свободу. Вперше. По-справжньому. Так гостро і сильно. Голу, вразливу і водночас таку потужну свободу. І ця свобода дає нам сили.
Ми відчуваємо любов. Ох, як же ми відчуваємо любов. Коли нема своїх і чужих. Коли всі максимально рідні. Коли мільйони рук методично викладають шлях до перемоги кожен на своєму місці. І ця любов дає нам сили.
Тому, світе, не бійся. Ми на сторожі. І якщо ти раптом соромився запитати, ми скажем самі: так, весна прийде, і вона буде жовто-блакитна. Незалежно від того страшно тобі чи ні💙💛

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: