У столиці показали, яких елементів доступності бракує Києву: фото

На п'яти локаціях Києва з'явились важливі для доступності міського простору об'єкти, яких не вистачає столиці: дерева, ліхтарі, тактильна плитка, доступні фонтани з питною водою та паркомісця для людей з інвалідністю.

Компанія Big City Lab наглядно показала, яких саме обєктів не вистачає Києву для більшої доступності для людей з інвалідністю. Їх встановили у межах проєкту "Місто з обмеженими можливостями".

Кожна ілюстрація має пояснення.

НСК Олімпійський може прийняти тисячі гостей, але далеко не всім буде комфортно на площі поруч з ним, адже там відсутня контрастна тактильна навігація для людей з порушеннями зору. Тактильна плитка скеровує напрям руху і попереджує про об'єкти на шляху, допомагаючи людям з порушеннями зору орієнтуватися в просторі.

На превеликий жаль, на київській набережній практично неможливо знайти затінок, аби заховатись від літнього спекотного сонця. А це надважливо для людей з аутизмом та різними ментальними порушеннями. Для них можливість перепочити у комфортному просторі просто необхідна, інакше у них може трапитись сенсорне перевантаження у гучному метушливому місті.

Питна вода у парках та скверах необхідна всім: людям, які пересуваються на кріслі колісному, домашнім тваринкам, туристам, бігунам, малозабезпеченим верствам населення. Тож поява такого надважливого об'єкта продемонструє, що публічні простори мають бути комфортними для всіх незалежно від віку, соціального статусу, роду занять, зросту та витривалості.

Недостатнє вуличне освітлення, особливо в місцях, де часто гуляють в темну пору доби, стає перешкодою для усіх жителів. Зокрема простір стає небезпечним для людей з порушеннями зору та слуху, а занадто яскраве чи тьмяне освітлення викликає сенсорне перевантаження у людей з аутизмом.

Мабуть, найгостріше у цілій столиці, проблема доступних паркомісць відчувається біля фондів соціального захисту людей з інвалідністю, куди не можуть потрапити власне їх відвідувачі. Чому вони не можуть паркуватися деінде? Тому що для зручності користувачів крісла колісного такі паркомісця ширші за звичайні: вони займають не менше 3,5 метрів та розташовуються не далі ніж 50 метрів до входу в будівлю.

Мета дослідження доступності міських просторів — привернути увагу до проблем недоступної міської інфраструктури і підказати, чого не вистачає місту, аби бути комфортним для всіх. Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням.

Довідка

Дослідження доступності міських просторів – нульовий етап у розробці Альбому безбар'єрних рішень, що створюється в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської «Без бар'єрів». Розробниками Альбому безбар'єрних рішень виступають компанія Big City Lab спільно з Міністерством розвитку громад та територій України та громадською організацією «Безбар'єрність» за підтримки проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії.

Урбан-бюро Big City Lab займається трансформацією міст та вирішенням складних урбаністичних задач, допомогою мерам із створенням та реалізацією Стратегій розвитку міст. Серед сфер, на яких спеціалізується урбан-бюро, окрім міських просторів — спорт, культові об'єкти, парки та урбан-парки, ревіталізація, культура, і звісно безбар'єрність, як обов'язкова умова для створення міста майбутнього.