Рада прийняла в першому читанні проєкт держбюджету на 2022 рік
Верховна Рада на сьогоднішньому засіданні прийняла в першому читанні проєкт держбюджету на 2022 рік. За проголосувало 264 нардепів.
Як повідомляє НВ, законопроект підтримали фракції Слуга народу (223 голоси), груп Довіра (16) і За майбутнє (12), а також депутатів від Батьківщини (2) і позафракційних (11).
Він передбачає, що в наступному році доходи держбюджету збільшаться майже на 160 млрд грн (до 1,267 трлн грн), а витрати — на 96,9 млрд грн (до 1,441 трлн грн). Граничний обсяг дефіциту пропонується знизити до 188 млрд грн, або 3,5% ВВП (у 2021 році плановий дефіцит — 246,6 млрд грн, або 5,5% ВВП).
До другого читання в разі прийняття парламентом так званого ресурсного законопроекту (№ 5600) Мінфін планує збільшити витрати і доходи приблизно на 25−35 млрд грн.
Народні депутати подали до проекту держбюджету 3284 пропозиції на рекордні 86 трлн грн.
"Це, по суті, додатково ще 57 бюджетів", — сказав міністр фінансів Сергій Марченко.
Профільний комітет рекомендував Мінфіну врахувати повністю або частково 1501 пропозицію і відхилити 1783. Комітет, зокрема, пропонує збільшити план надходжень від ПДВ із ввезених товарів на 6,5 млрд грн, а також виділити:
- 1 млрд на заходи з боротьби з COVID-19 в школах;
- 1 млрд на програму «Питна вода України»;
- 2,2 млрд грн на розвиток аеропортової інфраструктури;
- 1 млрд на субвенцію місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери;
- 6 млрд на субвенцію на соціально-економічний розвиток, забравши цю суму з Державного фонду регіонального розвитку.
Марченко запевнив, що Мінфін спробує врахувати пропозиції депутатів, "виходячи із можливостей дохідної частини бюджету". За умови схвалення парламентом законопроекту № 5600 це цілком реально", — підкреслив голова Мінфіну.
На чому побудований бюджет
У цьому році Україна вперше перейшла на середньострокове бюджетне планування: 15 липня парламент схвалив Бюджетну декларацію на наступні три роки (2022−2024 роки).
Держбюджет побудований на макропрогнозі з бюджетної декларації: зростання ВВП на 3,8%, уповільнення інфляції до 6,2%, зростання середньої зарплати до 15,3 тис. грн і середньорічний курс гривні на рівні 28,6 грн/$.
Що з доходами
Мінфін запланував доходи бюджету на рівні 1,267 трлн грн, в тому числі загального фонду — 1,131 млрд грн, спеціального — 136,3 млрд грн.
За прогнозом Мінфіну, надходження від податку на додану вартість (внутрішнього та імпортного) у 2022 році зростуть на 72,5 млрд грн в порівнянні з планом на 2021 рік — до 564,5 млрд грн. Зокрема, надходження податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування очікуються на рівні 166,3 млрд грн, з ввезених на територію України товарів — 398,2 млрд грн.
"Додаткові надходження ПДВ будуть, зокрема, забезпечені за рахунок продовження реалізації заходів щодо мінімізації схем і ухилення від сплати податків і підвищення ефективності адміністрування ПДВ. З травня минулого року ресурс від проведених заходів щодо детінізації становить вже 43 млрд грн", — заявив Марченко 15 вересня, представляючи проект бюджету в Кабміні.
Крім того, Мінфін прогнозує збільшення надходжень від податку на доходи фізосіб на 23,2 млрд грн (до 160,8 млрд грн), податку на прибуток підприємств — на 25,5 млрд грн (до 137,3 млрд грн).
Також Мінфін очікує, що в наступному році надходження від дивідендів держкомпаній збільшаться на 19,8 млрд грн в порівнянні з планом на цей рік — до 48,6 млрд грн. Прогнозується, що Нацбанк у 2022 році перерахує ту ж суму, що і в цьому — 24,4 млрд грн.
Витрати держбюджету
Витрати держбюджету наступного року прогнозуються на рівні 1,44 трлн грн, в тому числі загального фонду — 1,29 трлн грн, спеціального — 147,9 млрд грн.
За даними Мінфіну, на сферу охорони здоров'я в наступному році пропонується 197,2 млрд грн (+35,8 млрд грн в порівнянні з планом на 2021 рік), в тому числі на програму медичних гарантій — 157,5 млрд грн.
На вакцинацію населення Мінфін заклав 2,6 млрд грн. У цьому році на це планується близько 12 млрд грн. Зменшення витрат на це пояснюють тим, що в Україні накопичилося достатньо вакцин.
У Міністерстві фінансів відзначають, що середня зарплата лікарів у 2022 році складе 22,5 тис. грн, а мінімальна — 20 тис. Середня зарплата медперсоналу складе 14,5 тис. грн, а мінімальна — 13,5 тис. грн.
На сферу освіти Мінфін передбачив 185,6 млрд грн (+16,7 млрд грн в порівнянні з планом на цей рік). Зокрема, витрати на зарплати вчителів зростуть на 8,4 млрд грн — до 108 млрд грн. Також Мінфін заклав кошти на підвищення стипендій студентам: мінімальна стипендія становитиме 2000 грн, стипендія відмінників — 2500 грн.
За даними Мінфіну, видатки на оборону у 2022 році складуть 5,95% ВВП. На цей сектор планують витратити 319,4 млрд грн. З них 131 млрд грн отримає Міноборони.
У трійку міністерств, бюджети яких виростуть найбільше, в цьому році входять МОЗ (+25,4 млрд грн), Міноборони (13,3 млрд грн) і Мінсоцполітики (+7,4 млрд грн).
Бюджет Пенсійного фонду складе 531,2 млрд грн, в тому числі дотація з держбюджету — 200,6 млрд грн.
Витрати на Офіс генпрокурора зростуть на 2 млрд грн (до 13,6 млрд грн), на СБУ — на 1 млрд грн (до 16,1 млрд грн).
Як Мінфін планує фінансувати дефіцит держбюджету
Згідно з бюджетною декларацією, уряд прогнозує дефіцит бюджету на рівні 3,5% ВВП (або 188 млрд грн) у 2022 році, 3% ВВП (179,8 млрд грн) в 2023-му і 2,7% ВВП (179,6 млрд грн) у 2024-му. У минулому році фактичний дефіцит був на 81 млрд грн меншим від планового — 217,6 млрд грн, або 5,2% ВВП.
У бюджеті на 2021 рік дефіцит запланований на рівні 246,6 млрд грн (5,5% ВВП), за результатами перших восьми місяців він становив 6 млрд грн, у тому числі дефіцит загального фонду — 13,3 млрд грн при плановому дефіциті на цей період 110,3 млрд грн.
Як і в минулому році, у фінансуванні держбюджету Мінфін планує в основному орієнтуватися на внутрішній ринок, зменшуючи залежність від зовнішніх запозичень. У 2022 році відомство планує позичити 571,1 млрд грн, з них 420 млрд грн (73%) — на внутрішньому ринку, 151,2 млрд грн (26,5%) — на зовнішньому. У бюджеті на цей рік Мінфін запланував позичити на внутрішньому ринку 519 млрд грн, проте поки зміг залучити лише 241,9 млрд грн.
Згідно з проектом закону, на обслуговування держборгу України у 2022 році витратять 181,4 млрд грн, на погашення — 393,3 млрд грн.
"У нас передбачається зменшення дефіциту бюджету на 2% – з 5,5% у цьому році до 3,5% у наступному році. Це, зокрема, дозволить нам суттєво зміцнити наші боргові показники. Ми зможемо запозичувати за більш низькими ставками. Структура боргу також зазнає змін. В структурі боргу в цьому році превалюють в основному річні, дворічні, трирічні інструменти. Тобто ми відмовляємося від практики короткострокових запозичень і ставки запозичень наближається до тих рівнів, які, враховуючи політику Національного банку, є ринковими і прийнятними", — сказав на засіданні парламенту міністр фінансів.
Також в проекті держбюджету-2022 Мінфін запланував надходження 8 млрд грн від приватизації держмайна.
Приватизаційні плани з року в рік не виконуються. У бюджеті-2021 надходження з цього джерела заплановані на рівні 12 млрд грн. За перші вісім місяців план виконаний лише на 23,9% (надійшло 1,9 млрд грн). Очікувалося, що велика приватизація стартує 31 серпня: Фонд держмайна планував в цей день провести аукціон з продажу Об'єднаної гірничо-хімічної компанії зі стартовою ціною 3,7 млрд грн, однак його перенесли на 29 жовтня, оскільки надійшло лише три заявки і двоє з потенційних учасників подали неповний пакет документів. Крім ОГХК, в цьому році Фонд держмайна планує продати завод Більшовик (стартова ціна — 1,39 млрд грн) і Президент-готель.
Список об'єктів приватизації в останні місяці помітно зменшився: на початку серпня Кабмін передав до статутного капіталу Нафтогазу акції шести теплоелектроцентралей, а 15 серпня уряд виключив з приватизаційного переліку п'ять обленерго.
Що ще потрібно знати про держбюджет-2022
У проекті бюджету немає субвенцій на соціально-економічний розвиток та на розвиток інфраструктурних проектів. У бюджеті на цей рік на ці цілі заклали по 6 млрд грн. Мінфін кілька разів не включав субвенцію на соціально-економічний розвиток в початковий варіант проекту бюджету, але депутати зазвичай повертають її при підготовці до другого читання.
Ця субвенція розподіляється на розсуд політиків, в результаті чого більше грошей отримують області, де місцева влада наближена до правлячої коаліції (парламентської більшості), писав Vox Ukraine. Ймовірно, ці дві субвенції з'являться в проекті бюджету перед другим читанням, після голосування за ресурсний законопроект № 5600.
На Бюро економічної безпеки — новий орган, який повинен замінити податкову міліцію — Мінфін виділив 621,6 млн грн. Витрати на Держфіскальну службу не передбачені, оскільки її ліквідація повинна завершитися в цьому році. Відповідно до закону, БЕБ має почати роботу 25 вересня, проте до цього часу новий орган запустити не встигають. За словами директора Бюро Вадима Мельника, воно почне працювати до кінця листопада.
Витрати на субсидії з оплати ЖКП у проекті держбюджету-2022 передбачено на рівні 38,38 млрд грн. На цей рік було передбачено 35,2 млрд грн, однак цієї суми не вистачило б до кінця року, тому 8 жовтня Рада збільшила її на 12 млрд грн. Таким чином, план видатків на субсидії в 2021 році збільшено до 47,2 млрд грн. Це майже на 19% більше від плану на 2022 рік. При цьому, за словами міністра фінансів, 9 з додаткових 12 млрд грн буде витрачено «на авансування субсидій 2022 року».
Мінімальну зарплату, яка 1 грудня збільшиться з нинішніх 6000 до 6500, у 2022 році планується підвищити один раз — до 6700 грн з 1 жовтня.
Згідно з проектом, прожитковий мінімум піднімуть двічі – з 1 липня до 2508 грн і з 1 грудня до 2589 грн.
Перепис населення. Мінфін передбачив у бюджеті 400 млн грн на Інформаційно-технологічне забезпечення проведення Всеукраїнського перепису населення. В історії України він проводився тільки один раз — в 2001 році. Якщо Рада схвалить ресурсний законопроект, на організацію перепису виділять ще 1,3 млрд грн (всього 1,7 млрд). За словами прем'єр-міністра, провести його планують в 2023 році.
