Міста Європи стикаються зі зростаючим конфліктом між приватними і суспільними інтересами

У міру того, як урбанізація в європейських країнах триває, якість життя в міських районах і стійкість генерального планування міст набувають ключового значення.

Про це пише arnika.or.

Конфлікт між приватними та суспільними інтересами особливо характерний для великих міст – схожа боротьба за громадські простори та доступне житло відбувається в Празі, Белграді та Києві.

З нагоди двадцятої річниці Орхуської конвенції неурядові організації звертають увагу на нестійкість пріоритетів інтересів інвесторів і девелоперів і закликають уряди краще захищати право на життя в здоровому навколишньому середовищі.

«Втрата зелених і громадських зон та загроза історичній спадщині через величезне зростання приватної забудови особливо сильно шкодить містам Центральної та Східної Європи, а також містам колишнього Радянського Союзу. Нормативні положення в цих регіонах у більшості випадків слабкіші, а робота правоохоронних органів гірша. Нерегульований ринок житла викликає високий попит на нерухомість, куплену як інвестиції, що призводить до недоступності житла для жителів з низькими доходами. Попри заклики, місцева влада не може забезпечити соціальну та екологічну стійкість міст, а недостатня участь громадськості посилює кризу», – вважає Вацлав Орцігр з празької неурядової організації Arnika.

Чеська столиця не може затвердити новий генеральний план з 2008 року. Протягом тринадцяти років жителі виступали проти ухвалення документа, який, на їхню думку, поставив би місто на відкуп інвесторам. Однак через відсутність регулювання комерційні будівлі зводяться з року в рік. Ціни на житло за останні п'ять років зросли майже вдвічі.

Белград стикається з аналогічними проблемами.

На початку жовтня кияни організували найбільшу за останні роки громадську акцію протесту за поліпшення навколишнього середовища. Серед вимог Маршу за Київ було припинення незаконного будівництва, ефективний громадський транспорт, незалежні районні ради, чисте повітря і вода, а також затвердження Генплану Києва.

«За індексом якості життя Київ займає 173 місце з 231 міста світу. Одна з причин низької оцінки – недостатня кількість зелених насаджень і стрімкий розвиток міста. Ситуація ускладнюється великими пробками на дорогах і надмірним забрудненням повітря. На подив, 94% жителів категорично не схвалюють знищення зелених насаджень під нові торгові центри або житлові комплекси, розуміючи важливість так званих охолоджувальних островів», – пояснює Єгор Фірсов, лідер неурядової організації «Офіс навколишнього середовища» та один зі спікерів Маршу за Київ.

Представники країн Європейської економічної комісії ООН зустрічаються в Женеві з 18 по 22 жовтня, щоб оцінити період останніх 4 років і прийняти рішення про подальші кроки з просування екологічної демократії в регіоні. Сталий розвиток міст – тема конференції цього року.