Нобелівська премія: цьогоріч серед лауреатів лише одна жінка. Але запроваджувати гендерні чи етнічні квоти у майбутньому не будуть

Геран Ханссон — генеральний секретар Королівської академії наук Швеції, яка присуджує Нобелівську премію, — заявив, що під час відбору лауреатів премію комітет не буде використовувати гендерні чи етнічні квоти. За його словами, нагороду отримає «найдостойніший».

Про це він розповів в інтерв'ю AFP.

Королівська академія наук Швеції зазвичай визначає лауреатів із хімії, економіки та фізики. Цьогоріч у цих сферах нагороди отримали лише чоловіки.

«Сумно, що нобелівських лауреаток так мало. Це відображає несправедливі умови у суспільстві, особливо помітні у минулі роки і які існують досі», — сказав Геран Ханссон.

За його словами, академія вирішила не запроваджувати гендерні чи етнічні квоти, щоб нагороду здобували за найважливіші відкриття, а не через стать чи національність. «Це відповідає духу останньої волі Альфреда Нобеля», — сказав Ханссон.

Додає, що академія докладає зусилля, щоб заохотити висувати жінок на Нобелівську премію. За словами Ханссона, в академії знають про «підсвідоме упередження» щодо жінок у нобелівських комітетах і намагаються цьому протистояти.

«Усі жінки, які цього заслужили, отримають справедливий шанс стати кандидатками на Нобелівську премію… Зрештою, ми вручимо нагороду тим, кого визнають найдостойнішим», — зазначив генсек академії.

На те, що небагато жінок стають нобелівськими лауреатками, впливає і те, що професорами, наприклад, у природничих науках, є чоловіки. А на те, щоб більше жінок ставали науковицями, робили відкриття та отримували номінації на Нобелівську премію, потрібен час, вважає Ханссон.

Також, за його словами, від квот відмовилися для того, щоб не применшувати значущість досягнень попередніх лауреатів та лауреаток.

«Тепер немає жодних сумнівів, що такі науковиці як Еммануель Шарпентье (лауреатка з хімії у 2020-му — ред.) та Естер Дюфло (лауреатка з економіки у 2019-му — ред.) отримали премію за те, що зробили найважливіший внесок», — сказав Ханссон.

З моменту заснування премії у 1901 році лише 59 разів лауреатками ставали жінки — це 6,2% від усіх лауреатів.

Марія Складовська-Кюрі у 1903 році стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію. Крім того, вона здобувала її двічі: з фізики та хімії (1911). Найчастіше жінкам присуджували премію миру.

Цьогоріч нобелівську премію отримала лише одна жінка — журналістка Марія Ресса стала лауреаткою саме премії миру. Вона розділила нагороду разом із головним редактором «Новой газеты» Дмитром Муратовим.