Ткаченко заявив, що креативна економіка — це ₴117 млрд внеску у ВВП

В Україні 3,8% працюючого населення зайняті в креативних індустріях.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сказав під час виступу на V щорічному міжнародному форумі «Креативна Україна», повідомляє Укрінформ.

«Креативна економіка – це 117 млрд грн внеску у ВВП країни, це майже 4% доданої вартості. Це 3,8% усього працюючого населення України задіяні в креативних індустріях вже сьогодні», – сказав Ткаченко.

За його словами, такі дані схожі із даними розвинених демократичних країн.

«Кожен десятий суб'єкт господарювання – креативний підприємець. І якщо компанія невелика – це нічого не означає, вона завтра може змінитися», – додав глава МКІП.

Ткаченко переконаний, що інвесторам вигідно вкласти гроші у креативну економіку. Наприклад, додав він, працівник креативних індустрій генерує більше доданої вартості, ніж один працівник в інших секторах економіки.

«Це 332 грн – у порівнянні з транспортом, машинобудуванням та фінансово-страховою діяльністю», – сказав Ткаченко.

При цьому, додав міністр, якщо говорити про експорт послуг, то креативні індустрії дають 30% від загального експорту послуг.

Звісно, визнав глава МКІП, пандемія негативно вплинула на креативні індустрії, і не виключено, що саме цю сферу вразила найбільше, тому минулого року влада втілювала у життя програму підтримки сфери. Але були і позивні новини, сказав він, додавши, що, зокрема, відбулося зростання доходів від реклами та маркетингу, ІТ-сфери, дизайну.

"Ми маємо перейти від концепції до інструментів здійснення допомоги для креативних індустрій. І креативний бізнес, і державна політика потребують збалансованих та зрозумілих для усіх інструментів. Минулого року ми говорили про необхідність створення екосистеми для креативних індустрій", – нагадав міністр.

Він зазначив, що певні кроки вже зроблено. Зокрема, було знижено до 7% ставки ПДВ на культуру, створено Раду при Кабінеті Міністрів, яка розвиватиме діалог уряду з представниками креативних індустрій. Цей діалог дозволяє створювати програми, закони, умови для розвитку сфери. Схвалено державну цільову програму збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів, ведеться інша важлива робота. У сфері видавництва та кіноіндустрії також є цікаві напрацювання, зазначив Ткаченко.

Міністр культури та інформаційної політики поділися планами щодо подальшого розвитку сфери. «Маємо створити доступ до фінансів не тільки державних, але й приватних, для цього треба розвивати підприємницькі навички. Створити інфраструктуру для того, щоб інновації могли втілювати креативні таланти. Безперечно, популяризувати креативну економіку, дизайн, моду, народні художні промисли, концертну музичну індустрію, книговидання, кіновиробництво», – сказав він.

Водночас урядовець звернув увагу на те, що чимало вже робиться. Наприклад, за його словами, якщо говорити про креативні хаби, то їхній запуск вже відбувся, відразу кілька відомств займаються цим. «Ми вважаємо, креативні хаби дозволять згуртувати підприємницьку креативну діяльність у конкретних місцях», – наголосив Ткаченко.

Окрім того, додав міністр, є чіткі плани стосовно розвитку державно-приватного партнерства. «Зараз працюємо над створенням законів, які дозволяють це державно-приватне партнерство. Ми вже у пілотних проєктах маємо успішні кейси, коли не тільки держава інвестує у створення та реставрацію нашої спадщини. На Хортиці або у Пирогові. Ми хочемо зробити це системою, аби приватним компаніям було цікаво інвестувати у державні об'єкти», – сказав Ткаченко.