Депутати від ОПЗЖ хочуть змінити мовну статтю закону "Про освіту"
Депутати Верховної Ради від "Опозиційної Платформи — За життя" пропонують змінити сьому статтю Закону "Про освіту", яка закріплює проведення навчального процесу в Україні державною мовою і дає нацменшинам право окремо вивчати мову свого корінного народу.
Відповідний проєкт закону про внесення змін з'явився на сайті Верховної Ради. Його ініціаторами стали Нестор Шуфрич і Василь Німченко.
Прийняті у 2019-му закони й статті закріпили за українською мовою статус мови освіти. Згідно зі статтею 7 Закону "Про освіту", у всіх регіонах, містах і селах навчання має проводитися українською. У той же час нацменшини наділені додатковими правами.
- У дитсадках можна створювати окремі групи, де навчатимуть дітей мовою їхнього корінного народу на одному рівні з державною.
- У школах діти за бажанням можуть вивчати мову свого корінного народу, яка вводиться у якості додаткового предмету.
- У професійних училищах, коледжах, ліцеях та університетах обов'язковим є вивчення української мови.
Окрім цього, у закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати одну або декілька дисциплін двома та більше мовами — державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами ЄС.
Усе це Шуфрич і Німченко вважають порушенням прав національних меншин. Зокрема, вони пишуть, що обов'язкове вивчення дисципліни "англійська мова" — це "дискримінаційна перевага" і пропонують внести низку змін.
Депутати пропонують проводити навчання рівноцінно як українською, так і другою мовою, якщо навчальний заклад розташований на території, де є регіональна мова або поширена мова корінного народу. Тобто без створення для цього окремих груп чи класів, якщо йдеться про дошкільну освіту.
При цьому в закладах, де навчання відбуватиметься таки регіональною мовою, пропонують забезпечити та вивчення державної. А для осіб, що не мають українського громадянства, автори правок до закону хочуть забезпечити безперешкодне вивчення української.
Основним аргументом до подання змін депутати вважають те, що так звану мовну статтю Закону "Про освіту" дискримінуючою вважає угорський парламент.
"Уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Таке рішення стало відповіддю офіційного Будапешта на підписання Президентом Петром Порошенком закону «Про освіту»", — йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону.
До слова, у березні 2020-го року 56 депутатів, серед яких і вищезгадані представники ОПЗЖ, вже звернулися до Конституційного Суду щодо конституційності окремих положень закону України "Про повну загальну середню освіту".
Оскарження також стосується мови та статті, яка передбачає навчання у закладах середньої освіти українською мовою або офіційними мовами Європейського Союзу.
Ініціатори вважають, що цією статтею "дискримінаційно встановлюються переваги навчання за мовними ознаками та етнічним походженням". Судовий процес триває.
