Китай через юридичні дірки та корупцію намагається встановити свій вплив у Центральній та Східній Європі, – дослідження

Китай збільшує свою економічну присутність у Центральній і Східній Європі, стаючи найбільшим торговельним партнером регіону і впливаючи на політику.

Про це пише "Радіо Свобода" з посиланням на звіт болгарського Центру досліджень демократії

Дослідження свідчить, що дедалі більша економічна присутність Пекіну в Центральній і Східній Європі протягом останнього десятиріччя збіглася зі зниженням юридичних і управлінських стандартів і викликала занепокоєння щодо стану довкілля і зростання рівня заборгованості в регіоні.

Впливову присутність Китаю уможливив приплив грантів, позик, економічних поступок, вступів у капітал місцевих компаній чи викупу їх за час від 2009 року на суму, за оцінками, в 14 мільярдів доларів, а також вкладення в інфраструктурні, енергетичні й телекомунікаційні проєкти, що вже здійснюються чи чекають на здійснення, на оцінювану суму в 50 мільярдів доларів.

Дослідження також свідчить, що чим більше країна фінансово прив'язується до Китаю й чим вищою стає частка китайських інвестицій у її валовому внутрішньому продукті, "тим більша ймовірність", що Китай буде зловживати проблемами з верховенством права собі на користь, щоб розширити "свій економічний і політичний вплив".

"Це зловісне коло, в якому авторитарні режими, такі, як Китай, зловживають юридичними дірками і корумпованими звичками для розширення свого впливу на місцях", – каже Мартин Владимиров, один із авторів звіту, який керує енергетичною і кліматичною програмою Центру досліджень демократії.

"Такі мережі дають можливість для більшого припливу капіталу, а це призводить до більшого занепаду. Дані свідчать про дуже сильну взаємозалежність між припливом китайських грошей і зниженням якості урядування", – додає він.

Рівень цього взаємозв'язку вимірюють за створеним цим дослідницьким центром "Індексом китайської економічної сили", який має на меті показати повний обсяг економічного впливу Китаю.

Економічне зростання в досліджуваному регіоні нерівне, і більша частка розширення впливу Пекіну припадає на Чехію, Угорщину і країни Західних Балкан, перш за все Боснію й Герцеговину і Сербію.

За даними звіту, Боснія й Герцеговина, Угорщина, Чорногорія і Сербія зазнали найбільшого занепаду в досліджуваних категоріях у зв'язку зі зростанням китайських інвестицій, за умовами яких підтримувані Пекіном компанії отримують податкові винятки, можливості оминати вимоги місцевих законів про працю й інші різновиди пільг.

У звіті додано, що на Західних Балканах особливо "місцеві компанії в регіоні з тісними зв'язками з владою прямо виступали за втілення проєктів" із Китаю, причому багато з цих місцевих бізнесів мали значну комерційну зацікавленість діяти "як міст між Китаєм і урядами цих країн".

"Усі ці різновиди діяльності формально легальні, а загальний наслідок полягає в тому, що урядові інституції вже не регулюють діяльність китайських компаній, і ці інституції перестають служити суспільним інтересам і натомість допомагають приватним інтересам у вигляді політично пов'язаних конгломератів чи місцевих олігархів", – каже Владимиров.

Присутність Китаю в Центральній і Східній Європі наростає, особливо ж на Балканах, де Пекін останніми роками інвестував мільярди доларів і посилив занепокоєння в західних політичних колах із приводу того, що цей регіон стає фінансово залежним від Пекіну.

Сербія є примітним прикладом цього, мовиться в дослідженні. Вона перетворилась на вітрину різноманітних китайських ініціатив – від технологій телекомунікацій і стеження до охорони здоров'я в час коронавірусної пандемії, – які можуть переймати й сусідні країни.

Китайські інвестиції в видобування вугілля і збільшення вуглецевих викидів можуть також завадити країнам вступити до Євросоюзу, застерігають дослідники.