У сфері медицини України в тіні обертаються близько 150 млрд грн, – ексочільник НСЗУ

В Україні тіньовий обіг коштів у медицині зараз складає майже стільки ж, скільки всі кошти, які зараз виділяються на охорону здоров'я.

Про це розповів ZN.UA ексочільник Національної служби здоров'я України Олег Петренко.

"За останніми оцінками Світового банку та Організації економічного співробітництва 2018 року, ситуація сумна. Обсяг коштів, який в Україні обертається не з публічних джерел, складає майже половину. За різними розрахунками — приблизно 49%. Тобто тіньовий сегмент складає майже стільки ж, скільки всі кошти, які зараз виділяються на охорону здоров'я. Це, якщо брати умовно, з усіма видатками, що стосуються відомчих закладів, АМНУ, – приблизно 180 –190 млрд грн. З них ПМГ – 123 млрд грн", – заявив Петренко.

Тобто, за його словами, в тіні обертаються близько 150 млрд грн.

З них десь 80-85 млрд грн — це роздрібний обіг лікарських засобів, тобто аптечна частина. І майже половина, приблизно 70 млрд грн — неформальні оплати.

"І от уявіть собі, що частка легальних із них (тобто тих, які платяться в межах приватних закладів, що працюють легально, мають ліцензію і створили інвестиції, або ті, які платяться за тарифами в нинішніх некомерційних підприємствах) — 5,5-7 млрд грн, тобто 10% від неформальних виплат. 90% обертаються в системі в тіні, дозволяючи їй працювати з тим результатом, який ми бачимо", – додав ексочільник НСЗУ.

Петренко пояснив, що у цієї системи 50 чи 70 млрд тіньових грн є прямі бенефіціари на кожному рівні — національному, обласному, лікарні, відділення… І, за його словами, всі добре розуміють, що це й дозволяє системі нібито виживати. При цьому вона зовсім несправедлива, тому що за рахунок цих грошей дає можливість отримувати допомогу в більшості тим, хто її й так має.

"А ті, хто не має, відповідно, можуть бути упосліджені в праві отримати допомогу. Деякі кажуть, що є якийсь внутрішній перерозподіл. Але він тільки з волі людини в середині системи. Тобто якщо людина добра, то лікар або завідувач відділення створять якийсь невеличкий запас для зовсім бідних, але це не системна робота і тут є проблема", – додав Петренко.

Водночас за його словами, НСЗУ і взагалі контракти почали це трохи впорядковувати (досліджень поки нема, вони готуються, і я вже бачив дизайн кількох) — кількість випадків прямого вимагання зменшилась. Петренко заявив про те, що лікарі як брали подяки, так і беруть, але не говорять про них до того. Вони сподіваються на них після. І це, за словами ексочільника НСЗУ, спонукає їх краще робити свою роботу, в розрахунку на те, що люди з власної кишені компенсують їм частину їхньої роботи, яку, на їх погляд, не можуть компенсувати держава і тарифи.

Відповідаючи на питання про те, чи змінить ситуацію обіцяне президентом підвищення мінімальних зарплат медпрацівникам, Петренко зазначив, що почав би з основного. Зокрема, з того, що зараз є велика проблема з розподілом повноважень гілок влади, і нерозумінням деяких гілок, що це не є сферою їхньої компетенції – впливати на такі речі.

Він зазначив, що президент ніяким чином не має впливати на те, як формуються зарплати в автономних некомерційних підприємствах, власниками яких на 95% є органи місцевої влади.

"Не хочу коментувати юридичну складову. Президент може видати указ, що він рекомендує вишукати підхід (власне, так і звучить). Це такий панський підхід, умовно кажучи, побажання. Я вітаю таке побажання президента. Але це не може бути зрівнялівкою. Ми не можемо просто підняти зарплату всім. Підняття зарплати в межах реформи, яку ми колись конструювали, повинно прямо співвідноситись зі збільшенням продуктивності праці. Тобто наша задача в межах оптимізації, економічної ефективності — це приведення до ситуації, коли ті, хто працює більше і краще, заробляють більше.

Будь-які елементи, які стосуються просто всіх — підняти всім лікарям, медикам, медсестрам, без співвідношення цього з об'ємом вироблених суспільних благ (кількості роботи і збільшення продуктивності), є неприпустимими. Вони ведуть до популістичних кроків, які цементують або роблять ситуацію ще гіршою. Підняття середнього рівня з одного боку вбиває мотивацію кращих з другого. І саме ці кращі залишатимуть державу через те, що не бачать в правилах гри можливостей заробити чесною працею", – заявив Петренко.

За його словами, якщо буде жорстке розпорядження в межах розрахунку тарифів збільшити частку фонду оплати праці просто для якогось рейтингу, чим займалися попередні три міністри, то, за найменшими оцінками, це призведе додатково до видатків у 40 млрд грн.

Ексочільник НСЗУ ще раз нагадав, що стратегічні закупівлі не можуть працювати окремо від ще двох важливих речей.

Одна з них — забезпечення модернізації закладу, тобто інвестиційна складова, яка дозволяє використовувати довготривалий фінансовий інструмент. Петренко додав, що зараз є ідеї зробити "велике будівництво лікарень".

За словами ексочільника НСЗУ, нещодавно він чув про бажання, крім приймальних відділень, зробити фасадні лікарні — дитячу, дорослу в кожній області. Петеренко зазначив, що він би це привітав, але якщо це знов-таки буде виведено з Prozzoro і спрямовано на звичний механізм реалізації і освоєння бюджетних коштів, то нічого доброго з цього не вийде.