Як повідомили в Офісі Президента, ураховуючи запит суспільства на справедливість, цей документ покликаний створити необхідну законодавчу основу для ефективної реформи судової системи.
Крім того, ухвалення закону є важливим для продовження співпраці між Україною й Міжнародним валютним фондом, а також для отримання нашою країною макрофінансової допомоги від Європейського Союзу.
Документ враховує рекомендації Венеціанської комісії від 9 жовтня 2020 року щодо реформи судової системи.
Так, закон удосконалює порядок обрання членів Вищої ради правосуддя (ВРП) задля забезпечення незалежності судової гілки влади, призначення доброчесних та високопрофесійних суддів, а також дотримання норм професійної етики в діяльності суддів. Зокрема, визначаються конкурсні засади добору кандидатів для призначення членом ВРП.
Документ передбачає утворення Етичної ради, яка має визначати, чи відповідає кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, й надавати список кандидатів, котрі рекомендуються для призначення на посади членів Вищої ради правосуддя.
До складу Етичної ради входитимуть три особи з-поміж суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, одна особа, запропонована Радою прокурорів України; одна особа, запропонована Радою адвокатів України; одна особа, запропонована Президією Національної академії правових наук України.
Задля успішної реалізації судової реформи, започаткованої Президентом Володимиром Зеленським, закон містить положення, відповідно до якого Етична рада протягом шести місяців з дня її утворення має оцінити відповідність критеріям професійної етики та доброчесності членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), призначених до набрання чинності цим законом. За результатами такого одноразового оцінювання Етична рада може рекомендувати органу, який призначив члена ВРП, звільнити його.
Також у документі визначено порядок діяльності Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя як самостійного структурного підрозділу, призначення дисциплінарних інспекторів за результатами конкурсу, їхній правовий статус та повноваження.
Для повної реалізації положень цього документа Глава держави підписав пов'язаний з ним Закон України «Про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя» № 1636-ІХ, що був ухвалений того ж дня.
Згідно з документом, за невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, члена ВРП або дисциплінарного інспектора ВРП щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, надання завідомо недостовірної інформації або невчасне надання такої інформації передбачається штраф від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ці закони набирають чинності на наступний день після їхнього опублікування.
У Львові запрацював центр рекрутингу 38 окремої бригади морської піхоти 30 корпусу морської піхоти Військово-морських… Читати більше
Кабінет Міністрів України затвердив постанову про реалізацію експериментального проекту щодо створення, впровадження та забезпечення функціонування… Читати більше
Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив, що уряд схвалить угоду про припинення вогню з ліванським угрупованням… Читати більше
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою. Київ запевнив… Читати більше
У Великій Британії в понеділок, 25 листопада, у віці 112 років помер найстаріший чоловік у… Читати більше
Федеральний канцлер Австрії Карл Негаммер запропонував обраному президенту США Дональду Трампу Австрію як місце для… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.