Еколог радить брати дітей на руки біля загазованих трас та не нехтувати масками

Віцепрезидент Асоціації екологів України Владислав Щербина розповів, чому киянам варто було б носити маски навіть якби не було пандемії COVID-19.

Про це він повідомив в ефірі телеканалу KYIV.LIVE, передає "Рубрика".

У рейтингу міст за рівнем забрудненості повітря Київ займає 7 місце. За даними порталу Air quality index – індекс рівня забрудненості повітря в Києві становить 108 за норми 50.

У дітей які вдихають брудне повітря все частіше проявляються астма, хронічна легенева недостатність, затримка росту, діабет, хронічна серцева недостатність, дитяче ожиріння і розумова відсталість. Про це свідчать численні дослідження. На додаток: якість пам'яті, уваги, мислення, психічна стабільність теж залежать від того, чим ми дихаємо.

"Ситуація не є критичною, але є поганою. Дуже великий внесок у забруднення повітря вносять часточки дрібного пилу, так звані PM2.5(дрібні тверді частки), якими насичене повітря Києва у зв'язку з розвитком автомобільного транспорту. Це заподіює велику шкоду дитячому здоров'ю. Тому невеличка порада, як від батька, – там, де є загазованість повітря (біля трас, під час переходу дороги тощо), маленьких дітей потрібно просто підіймати на руки. Це вже на 50% рятує їх від ураження, тому що основні забруднюючі речовини сконцентровані зазвичай у метровому шарі від землі. Ходіння поряд із вулицями у масках, особливо – одягання масок маленьким дітям, які йдуть поруч із вулицею, переходять через вулицю, також значною мірою рятує дихальні органи", – зазначив Владислав Щербина.

Однак навіть якщо ви живете у віддаленому від центра міста районі, це не означає, що ви дихаєте нешкідливим для здоров'я повітрям, констатує експерт.

"Основними забруднювачами повітря в Києві є ще стихійні сміттєзвалища, які постійно горять. Їх десятки. Парадоксально, але якраз в районах, які за чистотою повітря повинні були б бути на висоті, а це так звані спальні райони, околиці Києва, де не такий жвавий автомобільний рух, – зосереджена величезна кількість сміттєзвалищ, які періодично горять, насичуючи повітря тими самими дуже небезпечними речовинами, канцерогенами, які не виводяться з людського організму, накопичуються і призводять до ракових захворювань", – розповів пан Щербина.

Тож боротьба зі стихійними звалищами – це якраз боротьба за чистоту Києва, і не лише його – ця проблема стосується багатьох українських міст.