Вперше в історії приватну компанію зобов’язали скоротити викиди відповідно до Паризької кліматичної угоди

Суд у Гаазі зобов'язав британсько-нідерландську транснаціональну корпорацію Shell до 2030 року скоротити викиди вуглецю на 45% у порівнянні з рівнем 2019 року — як цього вимагає Паризька кліматична угода.

Про це повідомляє Громадське з посиланням на нідерландське видання NOS.

Позов проти Shell ще у 2019 році подали сім екозахисних організацій і понад 17 тисяч жителів Нідерландів. У своєму рішенні суд постановив, що компанія «повинна зі свого боку докласти зусиль, щоб сприяти боротьбі з небезпечними змінами клімату».

На суді представники Shell пояснювали, що вони й так активно інвестують в альтернативу паливу на основі вуглецю, а крім того, це паливо на сьогодні не має повноцінної заміни, й на місці Shell просто опиниться інша компанія.

Суд із цим не погодився, заявивши, що «інші компанії також мають скоротити викиди вуглецю». Нинішні цілі Shell — скоротити викиди вуглецю на принаймні 20% до 2030-го й на 45% до 2035-го – суд визнав недостатніми.

Як заявила одна з організацій-позивачів, Milieudefensie («Друзі Землі»), це перше судове рішення, де приватну компанію зобов'язують дотримуватися вимог Паризької кліматичної угоди щодо скорочення шкідливих викидів.

У Shell, своєю чергою, заявили, що «розчаровані рішенням» і будуть його оскаржувати. Компанія також наголосила, що хоче досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, а «для боротьби зі змінами клімату необхідні невідкладні заходи».

NOS зазначає, що рішення щодо Shell діє лише на території Нідерландів — і не розповсюджується на постачальників і кінцевих покупців продукції компанії, але може стати прецедентом для аналогічних позовів в інших країнах.

Зокрема, нідерландська юристка Мар'ян Міннесма вважає, що рішення суду «спричинить сплеск інших позовів по всьому світу», і ймовірно, що позиватимуться таким чином проти всіх компаній, відповідальних за викиди вуглецю, а не лише нафтогазові й вугільні.

За підрахунками фахівців Лондонської школи економіки, які цитує CNN, станом на середину 2019 року у 28 країнах світу розглядалися позови проти урядів і великих підприємств, де тих звинувачували в недостатній боротьбі з глобальним потеплінням.

У січні 2021 року інший суд у Нідерландах визнав Shell винною у забрудненні води в дельті річки Нігер, що на півдні Нігерії, через витік нафти на своєму заводі, й зобов'язав виплатити компенсації чотирьом постраждалим фермерам. Компанія, однак, заявляла тоді, що це наслідок «саботажу».

Позови щодо скорочення шкідливих викидів в атмосферу подають також проти урядів країн. У травні Конституційний суд Німеччини постановив, що закон про захист клімату, ухвалений у 2019 році, є частково неконституційним — зокрема, він без пояснень відтерміновує період скорочення шкідливих викидів до 2030 року і не вказує, як саме країна планує цього досягти.

У лютому рішення у схожій справі виніс суд Парижа, визнавши уряд Франції відповідальним за провал у боротьбі з глобальними змінами клімату. Наприкінці квітня суд розпорядився розслідувати збитки, завдані невдалою кліматичною політикою Франції, щоб визначити, до яких заходів той має вдатися для їх подолання.