У Кривому Розі дослідили наслідки спалювання листя

«Досить труїти Кривий Ріг» разом з науковцями спільноти #ECODIIT Максимом Сорокою та Юлією Зеленько проводять Дослідження місцевих політик сталого поводження з опалим листям.

У Кривому Розі відібрали 15 проб опалого листя. Результати показали, що вміст сполук важких металів у ньому коливається у дуже широких межах та залежить від чинників:

– наявність джерела забруднення (промислового, зокрема);

– характер зони зелених насаджень;

– видове походження опалого листя.

У кожній пробі після усереднення було визначено вміст різних форм сполук важких металів: Fe (залізо), Mn (марганець), Pb (свинець), Cd (кадмій), Zn (цинк), Ni (нікель), Cu (мідь) та Co (кобальт). Вміст цих сполук не перевищував допустимих значень, що висуваються до відходів для оцінки їх класу небезпеки для здоров'я населення.

Використовуючи термінологію Державних санітарних норм, усі досліджувані проби опалого листя з Кривого Рогу слід віднести до малонебезпечних відходів IV класу, які зокрема можуть зберігатися відкрито у вигляді конусоподібної купи.

Проте дослідження не зупинилося на цьому. Вищенаведена інформація – це результати дослідження одразу після листопаду. Опале листя є речовиною, яка постійно трансформується у навколишньому середовищі (перегниває, змінює свої фізико-хімічні властивості тощо). Необхідно оцінити екологічну безпечність накопичення, зберігання та використання цих відходів на різних етапах.

Вплив на людину та екологію

За результатами дослідження встановлено, що сполуки важких металів у опалому листі можуть накопичуватися, трансформуватися та забруднювати не тільки ґрунти, а також ґрунтові води та атмосферне повітря. Окремої уваги потребує проблема попелу, який утворюється в наслідок спалювання опалого листя. Він містить мінералізовані сполуки важких металів, які у вигляді дрібнодисперсних часточок розвіються – та забруднюють атмосферне повітря.

В екосистемах із значним забрудненням, спричиненим людиною, сполуки важких металів не тільки накопичуються, а ще й активно переміщуються у складній системі: від ґрунту до рослини, а вже потім до організмів тварин та людей. На певному етапі сполуки, які містяться в опалому листі, почнуть надходити у ґрунт, забруднюючи його, а вже звідти – до живих організмів. Охорона ґрунтів від забруднення потребує оцінки вмісту різних міграційних форм важких металів.