У "Голосі" заявили, що законопроєкт про референдум порушує принцип правової визначеності
Автори законопроекту про референдум, що вже підтримала Верховна Рада, пропонують виносити на всенародне голосування «питання загальнодержавного значення». Однак чіткого та однозначного визначення, що це таке, в тексті документа немає.
«Що це – толком не знає ніхто. У статті 19 була зроблена безпорадна (або єзуїтська?) спроба сформулювати критерії — «питання, рішення якого впливає на долю всього Українського народу» та має загальносуспільній Інтерес». Три спритних юристи за три години вам будь-яке питання переконливо обґрунтують як «загальносуспільне». Не причепишся», — пише народний депутат, член фракції партії «Голос» Сергій Рахманін у своїй статті для читачів ZN.UA.
Політик констатує, що «обов'язковий принцип правової визначеності, про який багато разів нагадував у своїх рішеннях Конституційний суд (у різні каденції), тут цілком очевидно порушено».
«За винятком рідкісних обмежень (і так прописаних у Конституції) виносити на референдум можна, по суті, що завгодно», — зазначає Рахманін, підкреслюючи, що ця норма містить серйозні ризики, і може бути використана для дестабілізації держави. Бо після успішного голосування, рішення референдуму стає нормою прямої дії, яка не вимагає підтвердження від інших державних органів.
«Розшифруємо можливі ризики. Відверто неконституційні мінські угоди не є правовим актом, не є юридично зобов'язуючими. Але за великого бажання можна висмикнути з них практично будь-яке положення, винісши його на референдум як таке, що має «загальносуспільний Інтерес». І все. Більш того, навіть якщо хтось схаменеться, може виявитися трохи запізно. Стаття 4 закону передбачає, що рішення, прийняте на референдумі, можна змінити тільки іншим рішенням референдуму. І не раніше, ніж через три роки», — резюмує Рахманін.
Раніше Стефанчук назвав 5 питань, які не можуть бути предметом референдуму.
