Антитютюнове законодавство необхідно посилювати: громадський моніторинг показав, що є ресторани, які дозволяють куріння у приміщеннях

21 січня громадська організація «Життя» організувала on-line презентацію моніторингу закладів ресторанного господарства, де обговорювали проблеми виконання бездимного законодавства в Україні. Протягом листопада 2020 року, волонтери всеукраїнської кампанії «Молодь вільна від куріння» провели громадський моніторинг 80 закладів ресторанного господарства у 4 містах України (Києві, Дніпрі, Луцьку та Херсоні) з метою оцінити стан виконання Закону України № 2899-IV щодо заборони куріння у закритих приміщеннях кафе, барів, ресторанів.

«Громадський моніторинг показав, що досі існують недобросовісні суб'єкти господарювання, які дозволяють куріння у приміщеннях. На такі порушення реагує Держпродспоживслужба за скаргами громадян. Натомість проблемою стало реклама та вживання електронних пристроїв для куріння у закладах ресторанного господарства, що не врегульовано на законодавчому рівні», – повідомив, координатор всеукраїнської кампанії "Молодь вільна від куріння" Олег Слабоспицький. 

Громадські активісти та народні депутати України Лада Булах та Ольга Стефанишина обговорили результати моніторингу. Особливу увагу викликала проблема захисту працівників та відвідувачів закладів громадського харчування від шкідливого впливу викидів електронних пристроїв для куріння. Парламентарі розробили комплексний антитютюновий законопроєкт №4358, який вирішить проблему повернення шкідливих тютюнових викидів у громадських приміщеннях, розгляд і підтримка якого очікується у Верховній Раді України. 

«На сьогодні в Україні досі залишаються неврегульовані електронні пристрої для куріння, які курять у громадських приміщеннях та вільно рекламують. Ухвалення комплексного антитютюнового законопроєкту №4358 посилить відповідальність суб'єктів господарювання за куріння у приміщенні та поширить заборону використання електронних пристроїв для куріння у громадських місцях на рівні із сигаретами. Це дозволить захистити здоров'я відвідувачів та працівників закладів ресторанного господарства від шкідливого впливу вторинних викидів електронних пристроїв для куріння», – підкреслила народний депутат України Лада Булах.

Переважна більшість порушників «бездимного» законодавства – це заклади, що надають послуги з куріння кальяну. За ними йдуть так звані «IQOS – Friendly» місця, що дозволяють курити у себе тютюнові вироби для електричного нагрівання, чим наражають на небезпеку вторинних тютюнових викидів не лише відвідувачів, але й працівників закладу. Ресторатори користуються прогалиною у законодавстві, де стіки не класифікуються, як тютюновий виріб.

«У 2012 році ухвалили закон про повну заборону куріння у громадських місцях, відтоді курити у ресторанах справді припинили. Однак за останні роки тютюновий ринок не стояв на місці – з'явилися пристрої для нагрівання тютюну. Реклама підсуває їх нам як «менш шкідливі», але це маніпуляція: деяких канцерогенів там більше, ніж у сигареті. Здоров'ю людей знову існує загроза, а це означає, що антитютюнове законодавство необхідно оновити якнайшвидше», – зазначила народний депутат України Ольга Стефанишина.

«Норми комплексного антитютюнового законопроєкту №4358 передбачають захист нинішнього та прийдешніх поколінь від руйнівних наслідків споживання тютюну для здоров'я, економіки та екології. Ці норми підтримують 80 відсотків українців, але й такі величезні організації, як Світовий банк та Всесвітня організація охорони здоров'я», – підкреслила виконавча директорка ГО «Життя», Лілія Олефір.

Де в Україні забороняється куріння тютюнових виробів?

• у ліфтах і таксофонах;
• у приміщення та на території закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, закладів фізичної культури;
• на дитячих майданчиках;
• у під'їздах житлових будинків;
• підземних переходах;
• на зупинках громадського транспорту та у транспорті загального користування; 
• у приміщеннях органів державної влади та місцевого самоврядування;
• у приміщеннях закладів ресторанного господарства, готелів, гуртожитків;
• в аеропортах та на вокзалах.

Відповідальність за даного правопорушення передбачає стаття 175-1 (Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях) КУпАП.

Якщо особа притягується до адміністративної відповідальності вперше протягом року, санкція статті передбачає попередження або накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі від 51 до 170 гривень.

Якщо ж особа вчиняє правопорушення повторно протягом року, штраф збільшується від 170 до 340 гривень.

Як повідомлялося, у Мілані заборонили курити просто неба біля громадських місць. Так вирішили боротися з забрудненням повітря.