Венеційська комісія відповіла на запит Зеленського: Перевірка декларацій суддів не суперечить міжнародним стандартам
Перевірка майнових декларацій суддів є поширеною міжнародною практикою та повинна урегульовуватися національним законодавством.
Про це йдеться у переданій 9 грудня Укрінформу відповіді Венеційської комісії на терміновий запит президента України Володимира Зеленського щодо повноважень антикорупційних органів.
«Відтак, чи створювати, або ні, спеціальний правовий механізм перевірки декларацій суддів – це не приписується міжнародними стандартами. І попередня модель (в України – ред.), коли декларації суддів та інших державних службовців перевірялися одним органом (НАЗК – ред.), є широко поширеною у регіоні. Це означає, що вибір найбільш відповідного варіанту лежить за національним законодавством», – заявили у Венеційській комісії.
При цьому члени Комісії констатували, що Конституція України не вказує, який орган повинен перевіряти декларації держслужбовців.
У висновках зазначається, що КСУ у своєму рішенні від 27 жовтня 2020 року вважає, що перевірка декларацій суддів здійснює на них тиск.
«Цей аргумент, однак, не веде до необхідності припинення нині існуючого механізму перевірки декларацій, але, натомість, вказує на необхідність забезпечення відповідних гарантів проти зловживань», – вважають експерти.
Серед можливих шляхів реформування механізму перевірки фінансових декларацій суддів у Венеціанській комісії пропонують, як один із варіантів, наділити такими повноваженнями Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС).
25 листопада Володимир Зеленський звернувся до Венеціанської комісії із запитом здійснити термінову оцінку ситуації, викликаної рішенням КСУ від 27 жовтня, та надати висновок щодо стану антикорупційного законодавства з урахуванням цього рішення.
У Верховній Раді пропонують ухвалити окремим законом особливості складання НАЗК протоколу про адміністративні правопорушення щодо суддів і суддів Конституційного Суду.
Нагадаємо, що у Раді зареєстрували законопроект, що відновлює повноцінну роботу НАЗК.
Раніше глава НАЗК заявив, що президент має ветувати компромісний закон про брехню в деклараціях. 4 грудня Верховна Рада прийняла компромісний законопроєкт 4460-д. Він відновлює кримінальну відповідальність за умисне декларування недостовірних відомостей та умисне неподання декларації, але не передбачає позбавлення волі за такі дії.
