Президент має ветувати компромісний закон про брехню в деклараціях, – глава НАЗК

Про це заявив глава Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новиков в ефірі програми "Свобода слова".

"Якщо Президент не накладе вето на цей закон, НАЗК перетвориться в орган який проводить розслідування кримінальних проступків, навіть не злочинів. І, звичайно, тоді можна буде пред'явити антикорупційному органу, антикорупційному суду претензії, а де посадки? Але в цьому випадку питання посадки це питання не НАЗК, це питання Верховної Ради", – сказав Новіков.

Він також підкреслив, що Угода про асоціацію з ЄС передбачає гармонізацію українського законодавства із законодавством Європейського Союзу в частині відповідальності за корупцію.

"Польща, Чехія, Литва, Франція передбачають за недостовірні відомості в декларації до восьми років позбавлення волі. А в Україні, яка в рейтингах корупції набагато нижче цих країн, і в економічних рейтингах (також нижче – ред.) у зв'язку з тим, що корупція становить значну небезпеку, чомусь взагалі не передбачено позбавлення волі", – сказав Новіков.

Він нагадав, що частиною плану щодо лібералізації візового режиму для України був блок "Громадський порядок і безпека", який передбачав створення антикорупційного органу та прийняття антикорупційного законодавства.

"На цей момент і це антикорупційне законодавство, і кримінальний кодекс, і закон про запобігання корупції, вони знищені", – заявив Новіков.

За словами глави НАЗК, він звернувся з листом до президента, в якому просить застосувати до вказаного закону право вето.

"Національне агентство з питань запобігання корупції, згідно з конвенцією ООН проти корупції, є органом, який забезпечує формування та реалізує антикорупційну політику. І зрозуміло, що як агентство, яке забезпечує антикорупційну політику, нас не влаштовує цей закон. І тому ми звернулися до президента з вимогою, з проханням накласти вето на нього ", – підкреслив Новіков.

Нагадаємо, що 4 грудня, Верховна Рада прийняла компромісний законопроєкт 4460-д. Він відновлює кримінальну відповідальність за умисне декларування недостовірних відомостей та умисне неподання декларації, але не передбачає позбавлення волі за такі дії.

Лише якщо особа умисно не задекларує майна на більш ніж 4 000 неоподатковуваних мінімумів (близько 8 млн грн), суд може призначити їй покарання у вигляді обмеження (але не позбавлення) волі на строк до 2 років. Під час обмеження волі корупціонер перебуватиме не в тюрмі, а у виправному центрі. Там він зможе вільно користуватися засобами зв'язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр за дозволом його керівництва.