В ООН заявили, що через пандемію гендерна рівність може повернутися на 25 років назад

Через пандемію коронавірусу жінки беруть на себе більше хатніх справ і догляду за сім'єю. До того ж, знайти роботу чи отримати хорошу освіту може бути важче. Усе це може знищити досягнення в гендерній рівності за останні 25 років.

Про це свідчать дослідження ООН Жінки.

Чому це важливо

Через те, що в більшості випадків домашню безоплатну роботу виконують жінки, знову укріплюється стереотип про те, що чоловіки мають бути годувальниками, а жінки ― домогосподарками. Це стосується й дітей: від дочок вимагають більше допомоги з хатніми справами, ніж від синів.

Ще до пандемії жінки виконували приблизно три четверті з 16 мільярдів годин неоплачуваної роботи, яку щороку виконують у світі. Тобто, жінки робили втричі більше неоплачуваної роботи, ніж чоловіки. З початком пандемії ця цифра зростає.

Лише у вересні в США близько з роботи звільнилися 865 тисяч жінок, тоді як чоловіків майже в 4 рази менше ― 200 тисяч. Жінки брали на себе хатні обов'язки, а також виховання дітей, які не ходили в садочки й школи через карантин. Існує ризик, що багато жінок уже не повернуться на роботу.

В організації "ООН Жінки" кажуть, що зменшення кількості жінок, які працюють, негативно впливатиме не тільки на їхній добробут, але й на економічний прогрес та незалежність. Окрім цього, вони стикатимуться з психологічними проблемами: тривожністю, високим рівнем стресу.

У підсумку жінки, які займаються неоплачуваною домашньою роботою, зможуть або менше часу приділяти оплачуваній роботі, або ж працюватимуть довше. Це може призвести до проблем з психічним і фізичним здоров'ям жінок, а також спричинити фінансові проблеми в сім'ї.

Опитування організації "ООН жінки" в більшості проводили в країнах з нижчим і середнім рівнем доходу. Однак з'ясувалося, що і в розвинених країнах жінки стикаються з тими самими проблемами.

ООН вивчила дані з 38 країн і зʼясувала, що зараз жінки виконують левову частку неоплачуваної роботи хатньої роботи. Окрім цього, час на прибирання збільшився — в умовах пандемії воно стало ретельнішим.

До пандемії на догляд за дітьми жінки витрачали приблизно 26 годин на тиждень, під час пандемії — приблизно 31 годину. Чоловіки до кризи витрачали близько 20 годин на тиждень на догляд за дітьми, зараз ця цифра збільшилася до 24 годин. Хоч батьки й почали більше часу витрачати на дітей, але у жінок цей показник все одно більший, ніж у чоловіків. У середньому це 30 годин на тиждень, що майже еквівалентно повному оплачуваному робочому тижню.

За даними ООН, до кінця цього року 13% жінок і дівчаток у світі (469 мільйонів чоловік) будуть жити в крайній бідності.

Що робити?

ООН зазначає, що цю проблему мають вирішувати уряди країн. Наприклад, варто надати додаткові відпустки для сім'ї або додаткові оплачувані відпустки, а також тримати відкритими центри догляду за дітьми.

В ООН заявили, що уряди не всіх країн взяли до уваги збільшення домашньої неоплачуваної роботи. Так, наприклад, Аргентина збільшила щомісячні виплати дитячої допомоги. Австралія і Коста-Ріка подбали про те, щоб служби з догляду за дітьми працювали й під час локдауну. Австрія, Італія і Кіпр надали працюючим батькам додаткову оплачувану відпустку за сімейними обставинами, а Канада, Іспанія та Республіка Корея ввели грошові допомоги для батьків, які постраждали через закриття шкіл і дитячих садочків.

Нагадаємо, у Раді підтримали законопроєкт, який урівнює права тата і мами у догляді за дитиною.