Експерт розповів, чи безпечно жити поруч з місцем видобутку урану

Зараз уран видобувають сучасним методом підземного вилуговування. І мета цієї технології — мінімізувати будь-який вплив на навколишнє середовище. В процесі видобутку нічого не потрапляє на поверхню і вглиб, тому що всі процеси відбуваються під землею. 

Про це розповів професор, завідувач кафедри гірничого промислу та освіти Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" Володимир Бондаренко.

"Звичайно, багато що залежить від якості робіт: щоб не було порушення свердловин, щоб вони "дорогою" під землею не проникли до водоносного горизонту. Але ймовірність цього мінімальна", — зазначив він.

"Якщо використовувати старі методи відкритих гірських робіт, то шкідливі фактори є — утворюється дуже багато пилу. Але так у світі зараз ніхто не працює (можливо, тільки Росія)", — розповів експерт.

Для довідки. Уран, як ми знаємо, — це радіоактивний елемент. Але наскільки сильна його радіоактивність? Можемо розслабитися — випромінювання від урану йде слабке. Пояснення криється в тому, що природний уран містить три ізотопи: 234, 235 і 238, і понад 99 відсотків урану в природі міститься в вигляді ізотопу уран-238, який практично не небезпечний для людини. Він вважається довготривалим: його період напіврозпаду становить 4,5 млрд років.

З огляду на цей чималий термін, можна сказати, що випромінює він слабо — його альфа-частинки не проходять через шкіру людини. Цікаво, що академік Курчатов, який працював за радянських часів з ураном, після контакту з металом просто протирав руки хусткою. На променеву хворобу він не страждав — такий контакт цілком нешкідливий. Більш того, колись сполуки урану можна було навіть просто купити в аптеці — як уранат натрію. Сам по собі уран має вкрай слабку радіоактивність.