Титанова промисловість може збільшити надходження до держбюджету на $17,7 млрд: що потрібно зробити
Розвиток титанової промисловості, впровадження нових технологій та державне стимулювання галузі можуть збільшити надходження до держбюджету на $17,7 млрд і додатково створити до $100 млрд ВВП (при нинішньому річному ВВП $154 млрд).
Про це говорили експерти під час публічної презентації стратегії розвитку титанової індустрії, в якій представлені три сценарії розвитку галузі. Над розробкою документу працювали експерти Українського інституту майбутнього.
"Наукові знання і практичний досвід економічно розвинених країн показують, що для збільшення ВВП необхідно прийняти ряд структурних рішень, які змусять економіку працювати по-іншому. Ці рішення стосуються різних галузей національної економіки й зважаючи на сировинний і ресурсний потенціал — промисловість є основною галуззю, на яку Україні варто робити ставку. В цьому напрямку ми можемо орієнтуватись на Німеччину, яка у 2019 році прийняла промислову стратегію до 2030 року на законодавчому рівні та на ряд інших країн, які активно стимулюють виробників", — коментує Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього.
Експортувати лише сировину, як це відбувається зараз, недостатньо. Варто нарощувати виробництво та продаж товарів із доданою вартістю, які мають широкі можливості збуту. До металів, на які варто зробити ставку належить титан. Україна має 20% світових ресурсів титану і входить в топ-5 країн світу за сумарним видобутком усіх титановмісних мінералів і виробництва титанової сировини. Але маючи ресурси, багаторічний досвід виробництва й експорту титанової продукції українська галузь знаходиться на стадії стагнації.
Аналітики Українського інституту майбутнього розробили стратегію розвитку титанової галузі 2030, яка враховує стан металургії в країні, загальносвітову і локальну економічну ситуацію, ринок титану та титановмісних товарів, а також впровадження нової технології виробництва металу.
Фахівці Інституту майбутнього вивели 3 сценарії розвитку галузі:
- Сценарій №1 «Стагнація в Україні та екологічна загроза». Розвитку галузі не буде, тому скоротяться обсяги видобутку й експорту титанової сировини. Наявні родовища вичерпають свої можливості, що призведе до закриття деяких видобувних підприємств.
- Сценарій №2 «Державне стимулювання». Уряд приймає стратегію розвитку титанової галузі та робить її частиною загальної Економічної Стратегії України. Підприємства отримують стимули для розвитку своїх потужностей та запуску виробництва готових товарів із титану та їх експорт. Прогнозований ріст ВВП за 10 років близько $7 млрд, а додаткові надходження в бюджет від $1,3 млрд.
- Сценарій №3 «Технологічний прорив + державне стимулювання». Винайдений новий спосіб переробки титанової сировини в метал, який значно дешевший за нині наявні. Світове виробництво переорієнтується з виробництва діоксиду на металічний титан, який все частіше будуть використовувати для заміни алюмінію та нержавіючої сталі. Уряд України, як і при другому сценарії, буде підтримувати галузь і направить додаткові ресурси на створення науково-дослідних центрів. Прогнозований ріст ВВП за 10 років близько $100 млрд, а додаткові надходження в держбюджет від $17,7 млрд.
"Розвиток титанової галузі розпочнеться зі створення сприятливих умов із боку держави для основних стейкхолдерів: внутрішніх і зовнішніх інвесторів, видобувних і переробних підприємств галузі. Поки вони будуть відчувати підтримку і впевненість у майбутньому — Україна буде рухатись в напрямку побудови титанової держави. В більшості випадків розвивати масштабне виробництво саме на Батьківщині — це свідомий вибір підприємців. Вони мають пропозиції проєктів закордоном, але воліють будувати не тільки власну справу, а й сильну країну", — переконаний Андрій Бродський, генеральний директор гірничодобувної компанії "Велта".
До презентації також долучилась керівниця Офісу Національної інвестиційної Ради Ольга Магалецька. Вона наголосила на важливості виділення пріоритетних галузей промисловості для розвитку економіки країни: "Від обраних векторів залежить розвиток і майбутнє України, той шлях, по якому ми підемо: занепад, стагнація або технологічний прорив. Економічна Стратегія України 2030, яка найближчим часом буде представлена Урядом, визначає ці пріоритетні індустрії й сектори економіки".
З думкою, що Україна має визначити як пріоритет розвиток промисловості згоден і Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку. На заході він додав: "Промисловість від бездіяльності не розвивається. Всі без виключення промислово успішні держави протекціонують своїх виробників захищаючи внутрішні ринки від української продукції, але вимагають від нас відкритості для їхньої продукції. Від цього українська економіки не додає, а тільки втрачає. Тому держава має перестати вірити в казки про вільний ринок і почати втілювати промислову політику. І презентована сьогодні стратегія розвитку титанової галузі є чудовим прикладом чіткого плану, який можна брати в реалізацію".
За властивостями титан обходить своїх найближчих "конкурентів" алюміній та нержавіючу сталь. Найголовніші його переваги: стійкість до корозії, що дозволяє застосовувати метал в морській воді й хімічних рідинах та високий рівень біосумісності з людським організмом, завдяки чому його використовують у протезуванні, стоматології та виготовленні хірургічних інструментів. Метал витримує екстремально високі температури, що часто робить його єдиною сировиною, яку можна використати в конкретних умовах. Ще титан легкий, у 12 раз твердіший за алюміній та в 6 раз міцніший. Перераховані властивості роблять титан вкрай важливим у суднобудуванні, авіаційній і ракетобудівних галузях, виготовленні деталей та механізмів. І це лише напрямки в яких він є незамінним, а крім них можна ще "відкусити" частину ринку традиційних металів.
