Про це він заявив у ексклюзивному коментарі Укрінформу.
«Якщо системно вивчити аргументацію, наведену в мотивувальній частині, подивитися резолютивну частину, то аргументація не дозволяє неупереджено сказати, що рішення Конституційного Суду України є обґрунтованим. Юридичної аргументації, юридичного обґрунтування, які б дали можливість ухвалити саме таке рішення, на моє переконання, не було.
Тому, безсумнівно, Конституційний Суд діяв упереджено, більше того, як уже відомо, в рамках реального конфлікту інтересів, оскільки кілька суддів КС перебували в процесі перевірок і притягалися до відповідальності за антикорупційними нормами закону, які вони визнали неконституційними. Тому, безсумнівно, рішення юридично слабко вмотивоване. Говорити, що воно правове, дуже складно», – зазначив Веніславський.
Водночас він не виключає, що ухвалення відповідного рішення КС матиме негативні міжнародно-правові наслідки, оскільки представники Європейського Союзу вже направили офіційний лист уряду України, в якому йдеться про те, що «ставитиметься питання про зупинення безвізового режиму, про інші форми співпраці України та ЄС».
«Але я думаю, найближчим часом, можливо, навіть сьогодні, буде Президентом ініційовано законопроєкт, який виправить ситуацію, і я думаю, що негативні наслідки міжнародно-правового характеру і припинення співпраці з нашими міжнародними партнерами завдяки діям президента не настануть», – додав Веніславський.
Окрім того, він підкреслив, що рішення КС заблокувало всю кадрову політику як на рівні державної служби, так і на рівні служби в органах місцевого самоврядування.
«Окремі положення закону про запобігання корупції після визнання їх неконституційними втратили чинність із 27 жовтня. Одне з таких положень було про доступ до декларацій державних службовців, проведення спеціальних перевірок, які неможливі без аналізу декларацій. А тому без такої обов'язкової умови призначення на державні посади та посади в органи місцевого самоврядування як проведення спецперевірки ніхто призначений на них не може бути», – уточнив представник президента в КС.
Нагадаємо, шо Конституційний суд у своєму рішенні від 27 жовтня вказав, що кримінальна відповідальність за недостовірне декларування — "надмірне покарання".
27 жовтня Конституційний суд скасував ст. 366−1 КК України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних в декларацію, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК щодо контролю і перевірки декларацій, цілодобовий доступ до реєстру декларацій і моніторинг способу життя.
В НАЗК заявили, відповідне рішення судді ухвалили у власних інтересах. За даними антикорупційного відомства, двоє членів КСУ внесли у свої декларації недостовірні дані, і тепер, ймовірно, намагаються уникнути відповідальності.
Своєю чергою, Конституційний суд заявив про "постійний тиск" з боку антикорупційних органів.
Міністр оборони України Рустем Умєров під час робочої поїздки до Швеції провів низку результативних зустрічей… Читати більше
Міністерство економіки України оприлюднило деталі отримання одноразової допомоги від держави "Зимова єПідтримка". Про це повідомляє Мінекономіки,… Читати більше
Інформація про нібито присутність військовослужбовців Північної Кореї на території Харківської області не відповідає дійсності. Про… Читати більше
В окремих частинах Святошинського, Шевченківського та Соломʼянського районів Києва тимчасово не працюватиме система оповіщення населення… Читати більше
Легендарна різдвяна пісня «Щедрик» авторства українського композитора Миколи Леонтовича стала музичною основою святкової реклами модного… Читати більше
Нещодавно у Львівській муніципальній бібліотеці провели збір листівок, малюнків та оберегів для захисників та захисниць.… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.