Голова КСУ не задекларував землю в Криму, власником якої став після окупації за законами РФ, - "Схеми"
Глава Конституційного суду Олександр Тупицький в 2018 році став власником земельної ділянки в селищі Кореїз в окупованому Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не зазначив інформацію про це в своїй щорічній декларації про майно і доходи.
Про це йдеться в матеріалі проєкту «Схеми».
Як наголошується в розслідуванні, Тупицький ще до анексії Криму Росією у 2014 році володів маєтком і землею під ним в Кореїзі поблизу Ялти. Але 2018 року він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність. Про це свідчить офіційний документ, отриманий журналістами з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації.
Так, в липні 2018 року Тупицький (на той момент він був заступником голови КСУ) оформив договір купівлі землі площею 126 кв. м. в громадянина РФ Володимира Рісятова. У деклараціях Тупицького ні за 2018, ні за 2019 не згадується про те, що він став власником ще одного об'єкта нерухомості.
Подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації – це порушення, певне статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Саме цю статтю 27 жовтня Конституційний суд України на чолі з Олександром Тупицького визнав, що не відповідає Конституції України.
Крім того, договір купівлі-продажу землі в Криму Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його показала Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії РФ.
При цьому, як пояснив член Громадської ради доброчесності, юрист Роман Маселко, для українських чиновників законодавчо встановлені обмеження «на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території».
«Суддя не має права вступати в будь-які відносини з окупаційною владою. Адже є стаття 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», і він як представник судової влади повинен дотримуватися позиції, що ці органи є незаконними і купувати там якесь майно означає визнання їх легітимності. Крім того, відповідно до Кодексу суддівської етики суддя зобов'язаний і в професійному і в особистому житті демонструвати поведінку, яке підтримує довіру до судів і утримуватися від дій, які можуть завдати шкоди авторитету правосуддя. Очевидно, що придбання в 2018 році майна в Криму за законодавством окупантів є негідним вчинком для судді Конституційного суду, а отже – містить ознаки проступку, несумісного зі статусом судді. За таке його можна звільнити, правда, це може зробити лише Конституційний суд двома третинами голосів », – пояснив Маселко.
Журналісти розшукали продавця ділянки – Володимира Рисятова. Він повідомив, що Олександр Тупицький його сусід в Кореїзі – їх вілли знаходяться поруч. «Неправильно були розмежовані ділянки», – розповів Рисятов. І пояснив, що вони з Тупицького домовилися оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча по факту «продажу не було».
«Там ніякого продажу, нічого там не було. Продаж то ми оформили договором, але ця земля була не моя. Ось так я скажу», – розповів він.
При цьому, юристи пояснюють, що якщо суддя отримав у свою власність землю від іншої особи безкоштовно, за антикорупційним законодавством це може трактуватися як незаконний подарунок.
За даними директора агентства нерухомості "Статус" (Ялта) Едуарда Кісса, ринкова вартість однієї сотки землі у Кореїзі коливається від $5 тис до $15 тис.
«Схеми» звернулися до голови КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У пресслужбі КСУ заявили, що «всі відомості про майно, яке перебуває у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться в його щорічній декларації».
Відзначимо, що саме під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.
В НАЗК заявили, відповідне рішення судді ухвалили у власних інтересах. За даними антикорупційного відомства, двоє членів КСУ внесли у свої декларації недостовірні дані, і тепер, ймовірно, намагаються уникнути відповідальності.
Своєю чергою, Конституційний суд заявив про "постійний тиск" з боку антикорупційних органів.
