Мінфін представив проєкт держбюджету на 2021: скільки витрачатимуть на COVID-19, освіту, дороги та кредитування
Проєктом держбюджету-2021 пропонується виділити 19,4 млрд грн на боротьбу з коронавірусом, підвищити мінімальну зарплату, збільшити витрати на охорону здоров'я і знизити дефіцит на 30 млрд грн.
Про це розповів в ході брифінгу міністр фінансів Сергій Марченко, передає "НВ. Бізнес".
У проєкті держбюджету на 2021 рік, який сьогодні затвердив Кабмін, передбачені доходи на рівні 1,071 трлн грн, а витрати — 1,35 трлн. Граничний дефіцит бюджету пропонується встановити на рівні 270 млрд грн.
«Ми знизили рівень дефіциту порівняно з цим роком на 1,5%: в цьому році – 7,5% від ВВП, а в наступному році передбачається зниження до 6% ВВП. Тобто ми хочемо вийти на нормальний цикл, коли ми будемо мінімально залежати від запозичень», — сказав міністр.
Він також назвав основні макропоказники, на яких побудовано проєкт бюджету:
- зростання ВВП на 4,6%,
- інфляція на рівні 7,3%,
- середньомісячна зарплата — 13,6 тисяч грн,
- середньорічний курс долара прогнозується на рівні 29,1 грн/$.
Законопроєктом про держбюджет пропонується передбачити зростання доходів на 9,4%, а видатків — на 5,1%. Марченко підкреслив, що уряд не пропонує збільшувати навантаження на бізнес в умовах кризи і не передбачає «суттєвого зростання податкових надходжень».
«Тому перерозподіл ВВП через доходи державного бюджету поступово знижується — до 23,5%. Це менше, ніж в цьому році. Ми це будемо робити за рахунок підвищення ефективності ПДВ, внутрішнього і імпортного. Як показує цей рік, там є досить суттєві можливості для детінізації, для роботи зі схемними кредитами, скрутками і так далі. Тому основний приріст надходжень саме буде по цих податках», — заявив міністр.
Він додав, що з 1 січня мінімальна зарплата збільшиться до 6 тис. грн, а з 1 липня — до 6,5 тис. грн. У Мінфіні вважають, що це не матиме суттєвого впливу на інфляцію.
Що стосується фінансування освіти, то, за словами Марченка, в зв'язку зі збільшенням мінімальної зарплати в цьому році зростуть зарплати освітян. Крім цього, Мінфін передбачив 1 млрд грн на запобігання поширенню коронавірусу в закладах освіти.
Марченко також заявив, що, за підрахунками Мінфіну, до 2023 року видатки на охорону здоров'я можна збільшити до 5% ВВП. Згідно з проєктом бюджету, в 2021 році вони складуть 4,2% ВВП порівняно з 3,4% в цьому році. Міністр підкреслив, що витрати на охорону здоров'я пропонується збільшити на 27 млрд грн для збільшення зарплат медичних працівників, закупівлі вакцин від коронавірусу (на цю програму передбачено 2,6 млрд грн), придбання обладнання для опорних лікарень, розвиток екстреної медичної допомоги.
За словами міністра фінансів, в проєкті бюджету на 2021 рік передбачено 19,4 млрд грн на боротьбу з коронавірусом (15,8 млрд грн за програмою медичних гарантій, 2,6 млрд грн за програмою закупівлі вакцин і 1 млрд грн за програмою щодо запобігання поширенню коронавірусу в школах).
Також буде збільшено видатки на спорт, оскільки в 2021 році пройдуть Олімпійські та Паралімпійські ігри.
Крім цього, Мінфін передбачив 2,9 млрд грн на цифровізацію і на інформатизацію в органах державної влади.
На безпеку і оборону в бюджеті цього року передбачено 5,93% від ВВП — суттєво більше, ніж в 2017—2019 роках, сказав Марченко. Зокрема, на грошове забезпечення військовослужбовців пропонується спрямувати 131 млрд грн.
Видатки на ремонт та будівництво доріг пропонується збільшити в 2021 році на 20,7 млрд грн. Мінфін передбачає спрямування саме на цю сферу значного обсягу державних гарантій. Згідно з проєктом держбюджету, загальні витрати на дороги в 2021 році повинні досягти 150 млрд грн.
«Вперше держава профінансує пасажирську залізничну інфраструктуру. Передбачається закупівля 100 пасажирських вагонів, модернізація та електрифікація ділянки Житомир — Новоград-Волинський і електрифікація ділянки Черкаси — станція імені Тараса Шевченка», — розповів Марченко.
Також уряд продовжить кредитну програму «5−7−9». В 2021 році на неї пропонується спрямувати 2 млрд грн. Крім цього, 10 млрд грн передбачено на програму портфельних гарантій.
За словами Марченка, буде створена інституція для іпотечного кредитування та купівлі житла у фінансовий лізинг. Передбачається, що в наступному році більше 30 тисяч сімей за цією програмою можуть отримати житло.
На підтримку розвитку регіонів передбачено 33,4 млрд грн (більше 3% доходів бюджету). Зокрема, 9,4 млрд грн пропонується виділити для Державного фонду регіонального розвитку.
Також Мінфін предбачив 1 млрд грн на Бюро економічної безпеки і кошти на ліквідацію податкової міліції.
Що стосується держборгу, то Мінфін передбачає його зниження в наступному році на 3,4 відсоткових пункта — до 64,6% від ВВП. При цьому Марченко відзначив, що в цьому році держборг зросте.
Міністр підкреслив, що 90% країн світу збільшують дефіцити своїх державних бюджетів, щоб«підштовхнути економічний розвиток». Марченко впевнений, що уряду вдасться досягнути компромісу з Міжнародним валютним фондом щодо дефіциту.
«Ми не можемо скорочуватися і бути "білою вороною" на їх фоні», — заявив він.
За словами Марченка, Мінфін планує, що частково профінансувати дефіцит вдасться за рахунок приватизації (передбачено 6 млрд грн надходжень).
Фінансувати дефіцит Мінфін буде за рахунок запозичень (684,7 млрд грн) і надходжень від приватизації (6 млрд грн). Відомство планує залучити 549,1 млрд грн за рахунок облігацій внутрішньої держпозики і 86,4 млрд грн(майже $3 млрд) від розміщення євробондів.
фото: Мінфін
