Справа на $350 млн: суд санкціонував примусове списання коштів Приватбанку у разі несплати Суркісам визначеної суми

Печерський райсуд Києва санкціонував примусове списання коштів та (або) арешт майна Приватбанку у випадку відмови виплачувати компаніям Суркісів визначену судом суму.

Про це йдеться у тексті ухвали суду, який у Facebook опублікував міністр юстиції Денис Малюська.

В ухвалі йдеться, що Приватбанк зобов'язаний виплатити кошти (тіло депозиту) на підставі депозитних договорів із компаніями, пов'язаними із Суркісами, та відсотки за користування депозитами.

Відповідно до ухвали, у разі невиконання рішення суду державний виконавець повинен винести постанову про накладення штрафу на банк із попередженням про кримінальну відповідальність.

Якщо ж банк повторно без поважних причин не виконує ухвалу суду, державний виконавець має повторно накласти штраф.

Якщо й після цього банк не виконує ухвалу суду, державний виконавець "надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення посадовими особами Приватбанку кримінаьного правопорушення" та вживає заходів для примусового виконання рішення.

"… Шляхом у тому числі, але не виключено, виставлення платіжних вимог на примусове списання коштів та/або винесення постанови про накладення арешту коштів (майна) боржника", – йдеться у тексті ухвали.

Денис Малюська написав: "Вчора суд розглядав питання законності та обґрунтованості останньої та найбільш нахабної манупуляції: позивачі просили встановити ПОРЯДОК виконання ухвали про забезпечення, якою стягнути тіло депозитів і нараховані проценти на користь позивачів. Заява позивачів була задоволена.

У якості ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ суд прописав СТЯГНЕННЯ КІЛЬКОХ МІЛЬЯРДІВ з Приватбанку на користь шести британських компаній, заснованих офшорами з BVI.

Така позиція не тільки виходять за межі того, що можна робити у якості забезпечення позову (ст.150 ЦПК). Вона до того ж не полегшує, а, навпаки, робить неможливим подальше виконання рішення суду. Адже якщо кошти стягнути з Приватбанку, то банк, у випадку задоволення позову, ніколи не зможе обслуговувати їх як депозити. Нагадую – позовні вимоги заявлені не як стягнення коштів, а як зобов'язання обслуговувати депозити" – пояснив міністр юстиції.