У США запропонували проект революційної батареї з ядерних відходів
Каліфорнійська компанія заявила про проект акумулятора, який працює на ядерних відходах і практично не потребує підзарядки. У основі технології лежить радіоактивний графіт.
Ключовою проблемою електрокарів і будь-яких пристроїв, що живляться електрикою, залишається обмежений ресурс акумуляторних батарей, пише НВ.
Крім необхідності постійної підзарядки, акумулятори доволі швидко зношуються, і їх необхідно міняти.
Вирішення цієї проблеми запропонували у каліфорнійській компанії NDB, — інженери хочуть створювати батареї з ядерних відходів.
Днями у компанії заявили про проект нано-алмазних акумуляторів, ресурс яких може обчислюватися тисячоліттями. У якості основного енергоносія вчені пропонують використовувати радіоактивний графіт, який залишається після експлуатації на АЕС.
Очищаючи цей графіт, автори проекту планують створювати радіоізотоп вуглець-14 у вигляді алмазів. Структура цієї речовини працює як тепловідвід і напівпровідник, що дозволяє збирати заряд і виводити його назовні. Для захисту людей від радіоактивного випромінювання енергоносій збираються обернути у оболонку нерадіоактивного твердого алмазу вуглець-12.
Передбачається, що така батарея буде безпечною для людини, дешевою у виробництві і її питома енергетична щільність буде в рази вище, ніж у звичайних літій-іонних акумуляторів.
У NDB заявляють про можливість використання цієї технології для акумуляторних батарей різних розмірів і типів. У компанії навіть прогнозують масштабування своєї технології до розмірів акумулятора електрокара, який зможе прослужити до 90 років.
Через тривалий період напіврозпаду вуглецю-14, теоретичний максимальний термін служби такої батареї для малопотужного датчика, наприклад, супутника на орбіті, повинен скласти 28 тис. років.
«Здатність цієї технологій забезпечувати енергією протягом дуже тривалих періодів часу без необхідності підзарядки, дозаправки або обслуговування ставить компанію у ідеальне положення для задоволення світових потреб у енергії за допомогою розподіленого рішення з практично нульовим впливом на навколишнє середовище і витратами на транспортування енергії», — заявив професор Університетського коледжу Лондона Джон Шоу-Тейлор.
У NDB планують почати розробку комерційного прототипу своєї батареї після закінчення пандемії COVID-19, а перша комерційна версія такого акумулятора повинна з'явитися через кілька років.
