Мільйон норок вб'ють у Нідерландах та Іспанії на тлі коронавірусного хаосу у хутровому виробництві
У сімох працівників хутрових господарств і 87% норок — позитивний тест на коронавірус. Міністр сільського господарства каже, що джерело спалаху не виявлено.
Іспанія наказала вбити майже 100 000 норок на хутровій фермі, і, за оцінками, мільйон норок вже було вбито на голландських хутрових фермах через коронавірус, який посіяв паніку в європейській галузі хутрового господарства.
Хоакін Олона, міністр сільського господарства північно-східного регіону Іспанії, заявив, що передбачено забій 92 700 норок, які вирощуються для хутра.
Чиновники підозрюють, що вірус вперше потрапив на ферму через працівника, який передав його тваринам, але Олона сказав, що не зовсім зрозуміло, чи «можлива передача від тварин людям і навпаки».
За даними джерел хутрової промисловості, інфекція Covid-19 поширилися на 24 голландські хутрові ферми. Ще один спалах, що відбувся в п'ятницю, який збільшує число до 25, пов'язаний із плановим транспортуванням щенят норок до іншої ферми. Вчені вважають, що все почалось з того, як два працівники ферм заразили норок ковідом ще у квітні. Забій розпочався незабаром після цього.
Нідерланди — четвертий найбільший у світі виробник хутра після Китаю, Данії та Польщі. Іспанія — сьомий за величиною європейський виробник.
У Данії Covid-19 було підтверджено на трьох норкових фермах.
Іспанська норкова ферма в Публе-де-Вальверде, приблизно в 100 км на північному заході Валенсії, ретельно контролюється з 22 травня після того, як у сімох робітників виявився позитивний тест на Covid-19. Відтоді жодна тварина не покинула території ферми.
Чиновники провели ряд тестів, які 13 липня показали, що 87 % норки були заражені. Це призвело до рішення про забій, «щоб уникнути ризику зараження людей», — заявив Олона.
Голландське норкове господарство має бути припинене до 2024 року, але є заклики до прискорення терміну. У минулому місяці голландський парламент прийняв пропозицію від Голландської Партії Для Тварин, яка закликає до швидшого закриття.
У четвер Humane Society International (HSI), громадська організація із захисту тварин, яка зібрала дані про забій у Голландії, заявила, що через ризик зараження Covid-19 і умов, у яких розводять норок, є потреба в більш негайному прийнятті заходів для припинення хутрової індустрії.
Хутрові ферми потенційно можуть виступати «резервуаром для коронавірусу, інкубуючи хвороботворні інфекції, що передаються людині», і є «по суті жорстокими», – сказав директор з питань громадських справ HSI Європи Джоанн Швабе.
Норок вибивають так само, як їх вбивають для хутра, використовуючи чадний і діоксидний гази. "Браковане" хутро не надходить у роздрібний продаж.
Швабе зазначила, що застосування газових камер для вбивства норки є особливо жорстоким способом, оскільки вони є напівводними тваринами, здатними до тривалого затримування дихання. Нещодавнє відео з Голландії показує, як норку, що пережила отруєння газом, витягнули з контейнера, щоб знову запхати її назад, — повідомила Джоанн.
До початку пандемії HSI повідомила, що, за їхніми даними, розведення хутра у світі знаходиться в занепаді, головно через падіння попиту й заборони виготовлення.
Дані від провідного фінського аукціоніста хутра, Saga Furs, показують, що на останньому аукціоні цього року, який розпочався 29 червня й завершився минулого тижня, було запропоновано 4,9 мільйона шкурок норки разом із 900 000 шкурок довгошерстих лисиць і єнотів, але тільки близько п'ятої частини продано. Магнус Люнг, генеральний директор Saga Furs, оцінює, що аукціон зібрав близько 33 мільйонів фунтів, але коштував би 200 мільйонів фунтів, якби всі шкури були продані.
Водночас, в п'ятницю Люнг повідомив The Guardian, що продажі відновилися, оскільки знову відкриваються міжнародні кордони, особливо з Китаєм, і замовлення на наступний тиждень зараз коштують близько 5 мільйонів фунтів стерлінгів.
У пресреліз Saga Furs, опублікованому в цьому місяці, говориться, що «зміни в споживчому попиті, викликані глобальною пандемією коронавірусу, значно вплинули на бізнес протягом поточного періоду». Юнг заявив, що аукціоністи «твердо вірять» у майбутній попит на хутро, вироблений відповідально, і що «організаційні зміни», які відбуваються зараз, «допоможуть нам працювати більш ефективно… і виведуть нас з цієї кризової фази».
Ряд країн уже заборонили вирощування хутра, включаючи Великобританію (у 2000 році), Австрію та Хорватію. Словаччина, Норвегія й Бельгія поступово зменшують виробництво, як і Нідерланди, і в цей час розглядаються заборони в Ірландії, Чорногорії, Болгарії, Литві, Україні та Естонії.
Тим часом, великі модні бренди не використовують хутро. Останнє оголошення надійшло від Prada Group у 2019 році. Жан-Поль Готьє у 2018 році відмовився від хутра, але недавно заявив, що може повернутися, якщо будуть покращення в індустрії. Серед інших будинків моди, вільних від хутра – Michael Kors, Gucci, Armani and Hugo Boss.
Метте Лікка Нільсен, генеральний директор Fur Europe, сподівається, що проблеми можуть бути вирішені. «Ми знаємо, що саме люди, інфіковані Covid-19, занесли вірус на ферми в Нідерландах, Данії та Іспанії [тому] ми вважаємо, що хороша біобезпека — це відповідь, аби запобігти повторному потраплянню вірусу на ферми».
Нільсен сподівається, що через те, що хутро є довговічним і повністю біорозкладаним, на відміну від багатьох інших предметів швидкої моди, які ризикують опинитися на звалищі, пандемія може підвищити попит на хутро.
Вона вказала, що 100 000 людей по всій Європі працюють у хутряному секторі, який підтримує фермерів, компанії по обробці та фарбуванню, хутровиків і торгові точки.
Лаура Морено Руїс, фахівець з біорізноманіття WWF, сказала, що в Іспанії на даний час налічується тільки 38 хутрових ферм, в основному в північному регіоні Галісії, у порівнянні з більш ніж 300 фермами в 1980-х роках. «Ці види занесені в список інвазивних чужорідних видів з 2011 року», — сказала вона.
Агентство France-Presse зробило вклад у підготовку цього звіту.
Переклад з англійської: Анастасія Покропивна, координаторка кампанії "Вільний від хутра ритейл" ГО "Відкриті клітки Україна"
Джерело: The Guardian