fbpx
Сьогодні 05/06/2020 21:55
18:49 06 Тра 2020

У зображеннях про карантин, поширених МОЗ, знайшли сексизм

Фото: t.me/COVID19_Ukraine

Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) через неофіційний канал відомства розіслало ілюстрації про карантин, в яких вбачають ґендерні стереотипи.

Так, постери 3 та 4 травня оприлюднили у Telegram-каналі "Коронавірус_інфо".

На одній з картинок, стилізованій під листівку української художниці Євгенії Гапчинської, зображена жінка в масці, рукавичках та зі шваброю і напис: "Дезінфікую оселю, роблю вологе прибирання щодня".

На іншій — чоловік, який сидить за ноутбуком, у білій сорочці. На зображенні написано: "Нарешті є час закінчити онлайн-курси".

Цей канал є волонтерським проєктом про коронавірус в Україні, верифікованим МОЗ. Поширені зображення, де помітили сексизм, "підписані" відомством та Інститутом когнітивного моделювання.

У коментарі кампанії проти сексизму "Повага" інфографіки прокоментувала доцентка кафедри соціології Національного університету "Києво-Могилянська академія" та гендерна експертка Української гельсінської спілки з прав людини Тамара Марценюк. Вона зазначила, що попри позитивну мету соціальної реклами, ілюстрації пропагують поширені гендерні стереотипи.

"Прикро, але зображення саме жінки як такої, яка здійснює вологе прибирання, а чоловіка, який у той час займається онлайн навчанням — це усталені гендерні стереотипи, які варто було б підважувати, а не поширювати", — пояснила експертка.

За її словами, в українському суспільстві жінки зіштовхуються з подвійним навантаженням, адже окрім оплачуваної праці здійснюють непропорційно велику частку неоплачуваної хатньої й доглядової праці.

"Відповідно через брак такого ресурсу як час жінки зазвичай не можуть собі дозволити проходити онлайн-курси й займатися самоосвітою. А ця соціальна реклама якраз підтримує такий несправедливий розподіл гендерних ролей, замість того, аби, навпаки, використати карантин як можливість зазначити, що у скрутний час варто підтримувати одні одних і справедливо розподіляти хатню роботою", — додала Марценюк.

На думку експертки, державні органи повинні дотримуватися міжнародних зобов'язань України й вітчизняного законодавства: "Від креативної соціальної реклами хочеться розмаїтих нестереотипних ідей, а не відтворення сексизму".

Хочемо передати палкий привіт Міністерство охорони здоров'я України.Авторка Zhenya OliinykКоронавірус інфо

Gepostet von Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці am Mittwoch, 6. Mai 2020

#Сексизм_патрульТам у Міністерство охорони здоров'я України вважають, що жінки на карантині обов'язково займаються…

Gepostet von Гендер в деталях am Dienstag, 5. Mai 2020

Зі свого боку, координаторка кампанії "Жінки проти пандемії" Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу також вказує, що такі малюнки транслюють ґендерні стереотипи та є вкрай недоречними щодо тих умов, в яких через пандемію опинилися жінки.

"Традиційно, історично, як ми не назвемо, але саме на жінок збільшилося навантаження з хатньої праці, догляду за літніми батьками, онлайн-навчання дітей тощо. В умовах карантину більшість родин вимушена була обирати, хто поступиться своєю роботою заради родини. І якщо "традиційно" жінки отримували меншу зарплату, то під час економічної кризи родина ухвалюватиме рішення про збереження вищого доходу, а отже, найчастіше жінкам доведеться переходити на "гнучкіший графік" або й узагалі звільнятися", — зауважила експертка.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

3 коментаря

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
За рівність бразильську

Коли побачивши це відео, зрозумів, - не на ту боротьбу ходив:

Чому ніхто не сказав, що така існує? Не пробачу.

2
Той самий

Тамара Марценюк:

За її словами, в українському суспільстві жінки зіштовхуються з подвійним навантаженням, адже окрім оплачуваної праці здійснюють непропорційно велику частку неоплачуваної хатньої й доглядової праці.

«Відповідно через брак такого ресурсу як час жінки зазвичай не можуть собі дозволити проходити онлайн-курси й займатися самоосвітою.

Як визначити "помірну частку хатньої роботи"? Купівля будинку рахується за яку частку наприклад? Скільки коштувало б жінці проживання в готелі наприклад?

Жінки у сімях вирішують те що вміють краще, а чоловіки своє і "пропорційно справедлива частка" - лише у теоріях фемені. Проблем в побитті, знущаннях, алкоглізмі і державному пресі проблемами, відсутності гідної медицини. "Експлуатація жінок" - в циганських таборах, де частина циганки теж нещадно бють молодших циганок. В Україні вищий рівень розвитку і проблеми відповідно інші.

Або по простому: "не хоче, нехай не прибирає, (матюк) " - як каже мій знайомий.

3
Той самий

Прямо таки плакатами від МОЗ будуть користуватись в час карантину, безробіття, безперспективи, а не розподілом традиційних ролей і потреб економічної і гсоподарчої доцільності у сміях. Рівність - там де є економічні можливості для цього, крива розвитку неоспорима від копання у сміті циганмькими родинами до королівських родин. "Правильними плакатами" мрійливого світу феміністок цьому не зарадити.

Плакати орієнтовно показали потрібні і можливі заняття, усе "воно малювати" недоречно, бо ні до кого. А там у сміях самі розберуться без "феміністичної недоречності" неосвіченої Грети.

Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: