Корнієнко анонсував зміну Конституції без умов "Мінська" і завершення децентралізації
Голова партії "Слуга народу", перший заступник керівника її парламентської фракції Олександр Корнієнко прокоментував позицію влади щодо продовження децентралізації.
Про це він сказав ZN.UA.
"Після двох відкликань президентського законопроєкту про внесення змін до Конституції у частині децентралізації і тривалих "боїв" з мерами у нас присутня політична готовність писати Конституцію так, щоб вона викликала мінімальну кількість запитань. Сьогодні ми готові у спірних пунктах дослівно дублювати Європейську хартію місцевого самоврядування", – наголосив Корнієнко.
За словами голови партії влади, буде прибрано будь-які натяки на якісь особливі статуси та формулювання. Проведено ревізію норм, що стосуються префектів, у бік пом'якшення їх наглядових функцій, які так налякали мерів.
"І все це для того, щоб провести реформу на регіональному рівні та правильно збалансувати владу в країні. Тільки тоді ми зможемо подолати хаос у системі державного управління, в якому нашу команду так люблять сьогодні звинувачувати. Але не ми його почали. Однак ми його припинимо, завершивши децентралізацію", – пообіцяв він.
Зараз триває робота над новим законопроєктом про внесення змін до Конституції.
"Ми неодноразово говорили і з президентом, і з головою ОП про те, що робимо децентралізацію виключно виходячи з наших державних інтересів. Без геополітики. На мій погляд, проблема в тому, що ключова для країни реформа, яку довго готувала і опрацьовувала експертна спільнота, стартувала з пункту Мінських угод. Її з самого початку ввели в орбіту геополітики. Але за п'ять років реформа пройшла такий шлях, що тепер залишати її в заручниках "Мінська" було б неправильно. В нас працює закон про особливості місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях. Ось навколо нього й треба акумулювати сили для продовження переговірного процесу", – переконаний голова "СН".
Помилкою партії влади Олександр Корнієнко називає те, що із самого спочатку "слуги" слухали лишу одну сторону експертів. Він пояснює це недосвідченістю команди, але запевняє, що відповідні висновки вже зроблено, сьогодні є повна картина думок, включно з авторами реформи, експертамив, а також представниками різноманітних асоціацій, що представляють місцеве самоврядування. За його словами, майданчик обговорення децентралізації — один з найбільш публічних і відкритих в країні.
Корнієнко пояснив: ідея полягає в тому, що місцеве самоврядування діятиме на двох рівнях — громади й області. На рівні району — ні. І це вже практично консенсус усіх течій і груп, які беруть участь у дискусії.
"На базовому рівні має розгортатися основне життя громади, включно з фінансами та повноваженнями, наданням усіх державних послуг і сервісів. Плюс розробляється стратегія розвитку громади. Схожа стратегічна історія має відбуватися й на рівні області, де розробляється і приймається загальне бачення розвитку регіону, включно з фінансовою складовою. По суті, обласна рада разом із виконкомом перетворяться на один великий бюджетний комітет, що раціонально підкріплюватиме ресурсами стратегію регіону, яку він же й приймає", – зазначає політик.
Щодо центральної влади, то тут "слуги народу" разом із експертами намацали ще один варіант можливого поєднання функцій префекта й урядника, каже голова політсили.
Перший представляє президента на регіональному рівні, ним же й призначається, з подачі Кабінету міністрів, через конкурс. Він займається адміністративним наглядом, не наділений повноваженнями жорстко зупиняти рішення місцевих органів влади (що так лякало мерів). У руках префекта повинен бути точний оперативний інструмент, здатний блискавично зупинити будь-яке рішення, що становить загрозу територіальній цілісності країни. Ось саме з таким чітким формулюванням, без зашивання необмежених повноважень у розпливчасті пасажі про національну безпеку або суверенітет.
На рівні району буде урядник, куди його призначає виключно Кабмін для координації роботи центральних органів виконавчої влади. Це дозволить розвантажити префектів на рівні області від функцій виконавчої влади, тоді як урядник стане своєрідним "міністром району".
"Ми, практично, погодили цю модель і планували масштабний національний івент, на який мали приїхати делегати від усіх регіонів та громад. Наприкінці березня президент мав внести цей проєкт у парламент, щоб він пройшов процедуру в Конституційному суді України. І наприкінці першої сесії ми б могли голосувати 226, а на початку четвертої сесії — 300, щоб вибори пройшли вже на новій конституційній основі. Але зашкодив карантин. Однак робота триває, і ми готуємо фінальний варіант проєкту змін до Конституції, який президент зможе внести в парламент у травні", – каже Корнієнко.
У партії також розглядають "страхувальний варіант" проведення місцевих виборів восени 2020 року на випадок тривалого карантину.
"Для того, щоб підстрахуватися на випадок тривалого карантину й провести місцеві вибори на новій і єдиній адміністративно-територіальній основі, логічно діяти в тих рамках, які є. Ми перейшли до плану "Б" і внесли зміни в закон про місцеве самоврядування. Оперативно й чітко завершивши реформу на першому і другому рівнях, дати можливість ЦВК та мережі місцевих виборчкомів визначитися з округами і в липні оголосити вибори. І тут, по суті, ми вийшли на фінішну пряму. Безумовно, маємо правову колізію, — процес іде не зовсім у рамках Конституції, та, оскільки є політична й суспільна згода зробити все для проведення місцевої виборчої кампанії, терміни якої теж визначені Конституцією, — прийнято таке рішення. Але, щойно у нас з'явиться найменша можливість повернутися в рамки Конституції, ми зробимо це", – наголосив голова "СН".