Глава комітету Ради заявив про підготовку антикризового плану з податковими канікулами

Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі розглядає можливість податкових канікул для бізнесу, стимулювання збереження робочих місць і впровадження протекціоністських заходів для захисту вітчизняних виробників для подолання економічної кризи в Україні.

Про це заявив голова комітету, народний депутат України (фракція «Слуга народу») Дмитро Наталуха, передає Lb.ua.

За його словами, план подолання економічної кризи в умовах пандемії буде містити три компоненти: монетарний, фіскальний і компонент економічних стимулів.

"Стосовно монетарного компоненту доведеться говорити з Національним банком, тому що якщо ми говоримо про сценарій кількісного пом'якшення або стимулювання кредитування, наприклад, то це (належить до сфери компетенцій) Національного банку. Він – головний актор і вони мають ухвалити рішення, чи робити, наприклад, емісію задля порятунку пенсійного фонду, чи вчиняти будь-які інші дії, які не передбачені поки що навіть Конституцією. Тому що за Конституцією, нагадаю, передбачені тільки дії задля забезпечення стабільності національної валюти", – заявив депутат.

Щодо фіскальної політики, депутати зараз консультуються з експертами і податківцями, зазначив голова економічного комітету Ради: "Очевидно, щоб дати бізнесу відновитись, нам потрібно буде забезпечити якість податкові стимули, прибрати, принаймні на якийсь період, податковий тягар та звільнити їх (бізнес – ред.) від якихось податків: потенційно, (йде мова про податок на) дохід, про ПДФО на робітників, для того щоб дати можливість трошки "накопичити жиру" знову", – зауважив депутат.

Крім цього, зазначив Дмитро Наталуха, планується впровадження економічних стимулів.

"Йдеться про наступні речі: можуть бути державні закупівлі, державні замовлення на пріоритетні галузі економіки. Давайте відразу визначимося з найбільш пріоритетним завданням цього плану. Як на мене, це – збереження робочих місць і стимулювання створення нових. Це повинно бути червоною лінією будь-якого плану.

А яким чином це зробити?

Перше: нам потрібно визначити пріоритетні галузі економіки, в яких найбільше робочих місць, подивитися, з якими товарами імпортної групи вони конкурують всередині на внутрішньому ринку. Цілком можливо, що нам доведеться вдатися до певних протекціоністських заходів для того, щоб простимулювати ці галузі, і на час, можливо, ввести якісь обмежувальні імпортні тарифи.Для того, щоб саме ці галузі і підприємства, де працює більше людей, були простимульовані виробляти якомога більше товарів, і потім споживати на внутрішньому ринку за рахунок державного замовлення", – заявив глава комітету.

"Друге – це максимальні податкові канікули. Третє – це зовнішня торгівля. Нам потрібно переосмислити наші обмеження з експорту, які накладені на українську сторону, певні квоти, визначені тарифи з боку інших держав. Питання в тому, що нам потрібно простимулювати за рахунок експортно-кредитного агентства, інших інструментів, експортерів, які можуть в подальшому постачати (свою продукцію) за кордон. Наприклад, законом 3275 передбачений нульовий акциз на закупівлю спирту. Ми хочемо протягом одного місяця забезпечити сировиною спирт для виробництва антисептиків і таким чином зняти дефіцит. Але якщо у нас зніметься дефіцит всередині країни, то по всьому світу цей дефіцит залишається…", – вважає Наталуха.

За словами депутата, готується ініціатива про створення потужного think tanks, "мозкового центру", до якого залучать різних фахівців з різних областей і економістів, для того щоб розробити цю стратегію.

Нагадаємо, сьогодні вночі Верховна Рада у другому читанні та в цілому проголосувала за проєкт закону № 2178-10 про відкриття ринку землі в Україні з 1 липня 2021 року. Відповідне рішення на позачерговому засіданні Верховної Ради 31 березня підтримали 259 народних депутатів.

Читайте також: Як відкриття ринку землі вплине на економіку України

Читайте також: Відкриття ринку землі: чим це загрожує та які прогнози