Це нове свято – як зазначено в резолюції 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 2015 року.
Свято засновано "для того, щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчат".
На портретах "видатних науковців" у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує "незважаючи на".
Плакати, щоб привернути увагу до ролі жінки в науці, створені графічною дизайнеркою Софією Желізною
Жінки почали займатися наукою ще з давніх часів, зокрема, Гіпатія Олександрійська (математика, астрономія, механіка) 370-415 рр. була однією з найвидатніших вчених свого часу.
Однак жінки у науці в XXI столітті стикаються з дискримінацією та домаганнями. Жінки в галузях природничих, технічних, інженерних та математичних наук публікують менше наукових праць, отримують менші виплати за свої дослідження і не просуваються кар'єрними сходами так, як чоловіки.
Після народження дитини жінки в науці частіше стикаються з дискримінацією. За довгі проміжки відсутності активної наукової діяльності деякі установи штрафують своїх співробітників, понижуючи їх рейтинг. В одному британському університеті дослідили це питання і виявилося, що 100 % оштрафованих науковців є саме мами з маленькими дітьми.
Марія Склодовська-Кюрі. Видатна вчена, засновниця науки про радіоактивність, двічі лауреат Нобелівської премії
Геді Ламар (1914-2000), її винахід (у парі з композитором Джорджем Антейлом) виявився необхідним для бездротового зв'язку від докомп'ютерної ери і до сьогодні! У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS. Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані (її батько зі Львова)
Переможниця конкурсу краси Міс США 2017 Кара Дейдра Маккалоу за фахом фізикиня-ядерниця та працює у Комісії з ядерного регулювання США
Ольга Броварець – відкрила глибинні структурні механізми нестабільності геному, стала наймолодшим доктором фізико-математичних наук України
Українка Марина В'язовська — математикиня, яка розв'язала задачу оптимальної упаковки куль в 8-вимірному та 24-вимірному евклідовому просторі, яку до цього нікому не вдавалося вирішити. Це відкриття може допомогти виправляти помилки мобільного зв'язку, Інтернету та космічних досліджень. За свою роботу Марина отримала міжнародну премію Салема. Ця премія є фактично аналогом Нобелівської премії у галузі математики. За внесок у науку українку також нагородили премією SASTRA Ramanujan
Читайте також: Як це – бути жінкою в науці?
Підписуйтеся на Telegram-канал рубрики "Небайдужа" – все для соціально-активних українок
Десятирічний волонтер Юрчик Напора зібрав для потреб Сил оборони понад 5 500 000 гривень. Школяр… Читати більше
Внаслідок катастрофічних повеней в Іспанії уряд вирішив залучити рекордну кількість військових у мирний час. У… Читати більше
У музеї Богдана Хмельницького Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» відбулася презентація виставкового проєкту «Кременчуцьке «море»: незатоплена… Читати більше
росія продовжує відбирати нерухомість українських та інших бізнесменів в окупованому Криму. Зокрема, за 2024 рік… Читати більше
росія поступово нарощує активність атак "Шахедами". Країна-агресор досі має змогу використовувати західні компоненти, тому санкції… Читати більше
Відбулося сьоме засідання Штабу з підготовки до опалювального сезону. Наразі всі громади завершили підготовку до… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.